Поселення греків в Україні були відомі ще від початку
нашої ери, та пов'язуються перш за все з грецькими містами-державами на
території сучасної південної України. Втім, велика частка греків переселилась
на територію України (тодішньої Гетьманщини) у 17-18 столітті, рятуючись від
експансії Османської імперії, яка поглинаючи та приєднуючи до свого складу
набагато менші країни, переслідувала представників православної віри. У зв'язку
з цим, велика кількість православних греків змушена була шукати, як би зараз
сказали, політичного притулку в інших країнах.
Фортечні Вали - ua.igotoworld.com
Однією із таких, стала Гетьманщина часів Богдана
Хмельницького, який своїм універсалом запросив греків на українські землі,
надавши їм широкі громадянські права. Майстерні в торгових справах греки, швидко
обжились на нових для себе землях, піднявши загальний рівень торгівлі на
території Гетьманщини. Одним з найбільших міст з грецьким населенням того часу
став Ніжин, де до кінця 17 століття налічувалось понад 100 грецьких сімей. До
речі, рецепт ніжинських огірків, відомих на увесь світ, до Ніжина завезли саме
греки, які і подарували, у знак вдячності за гостинність, насіння огірків та
відкрили особливий секрет їх соління.
фото з сайту Wikiwand.ua
За підсумками Переяславської Ради, згідно з якою
Гетьманщина потрапляла під протекторат царської Росії, греки все ще
продовжували більш-менш комфортно почувати себе на українських землях, а Ніжин
залишався головним осередком грецької культури. Втім, саме становлення
Російської держави та її імперська політика сприяли тому, що греки стали масово
переселятись з Ніжина. Через те, що Російська імперія активно приєднувала нові
території на півдні України, за новими плануваннями держави, основні торгові
шляхи пройшли осторонь Ніжина і саме тому, місцеве грецьке населення, основним
заняттям якого була торгівля, стало активно залишати місто та переселятись на
південь. Тому, дехто з них вирішили осісти на території новоутвореної фортеці,
яка згодом переросла у місто Єлисаветград.
Втім, основна кількість греків, які прибули до нашого
міста, були вихідцями з Македонії, яка входила до складу Османської імперії,
яка, нагадаємо, проводила утиски по відношенню, в першу чергу, православних
греків. Очевидно, важливу суспільну роль в житті грецької громади відігравали
саме переселенці з Ніжина, оскільки для будівництва власного храму, греки
запросили майстрів саме з цього міста. Втім про це ми поговоримо трохи пізніше.
Оселившись на території Єлисаветграду, греки не втратили
своєї самоідентифікації, займаючи важливе місце у суспільному житті міста, хоч
по-справжньому великою грецька колонія у Єлисаветграді не була. Оселились
греки на правому березі Інгулу, а їх поселення отримало назву Грецька слобода.
І хоч, як уже було сказано, поселення греків було не досить чисельним, однак
вже у 1760 році, вони звернулись до місцевої влади з клопотанням про
будівництво власного храму. Отримавши згоду на будівництво, греки запросили
майстрів з Ніжина, які вже через рік розпочали роботу над новим храмом.
Собор Різдва Богородиці у Кропивницькому - ua.igotoworld.com
Сьогодні, на місці будівництва того храму стоїть Собор Різдва
Богородиці, втім в народі його часто називають саме Грецькою церквою. Так само,
інтернет-ресурси в яких згадуються пам'ятки Кропивницького також називають цей
собор Грецьким. Однак, нинішній Собор Різдва Богородиці був заснований лише у
1812 році. До цього, на тому місці стояла саме дерев'яна грецька церква, яка
однак згоріла під час однієї з пожеж, від яких немало постраждало свого часу
наше місто.
річка Інгул - ingulnews.word.press
На той час, греки, які мешкали на території Єлисаветграду,
почали активно залишати місто, переселяючись до Приазов'я, зокрема до міста
Маріуполь. Перепис населення свідчив, що у 1811 році, з колишньої грецької
колонії у місті залишилось усього-лиш дві родини. Але Собор Різдва Богородиці, який хоч і виник ледь не за 50 років від
того, як на його місці було засновано церкву греків, залишився пам'яттю про грецький слід в історії нашого міста та у народній пам'яті - і саме за ним закріпилась назва "грецької церкви". Цей храм, до речі, став єдиним у місті, який не закрили більшовики. Тому, відповідно, сьогодні він
є також єдиним з усіх, що не припиняв своєї діяльності.
Отож, можна зробити висновок, що хоч поселення греків і
не було особливо чисельним у нашому місті, деякі пам'ятки грецької культури, такі як,
наприклад, Собор Різдва Богородиці, до сьогодні нагадують нам про
перебування на наших землях синів Еллади. Це є підтвердженням того, що
історія нашого міста приховує в собі ще багато цікавих та малодосліджених
сторінок.
Олександр Нікітін
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?