Про це свідчать зведені результати моніторингу , що проходив в лютому, квітні та червні, 2024 року. Його проводила координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич.
Зазначимо, що моніторинг проводиться у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
В поле зору третього етапу моніторингу, що проходив з лютого по червень, увійшли п‘ять районних друкованих ЗМІ та п‘ять районних сайтів. До першої групи потрапили: «Новоукраїнські новини вісті» (м. Новоукраїнка), «Знам’янські вісті» (м. Знам’янка), «Вперед» (м. Олександрівка), «Трудова слава» (м. Петрове). Другу групу склали: «Долинська.Сіті» (м. Долинська), «Komora.info» (м. Знам’янка), «Alex.City» (м. Олександрія), «Новомиргородські вісті» (м. Новомиргород), «Світловодськ» (м. Світловодськ).
- Ми вже опублікували звіти по кожному з етапів моніторингу. Тепер цікаво подивитися на результати в динаміці. Як змінювалася гендерна політика кожної з редакцій, - каже Вікторія Талашкевич. – Також цього року ми взяли до уваги і такий аспект, як висвітлення воєнної тематики на сторінках видань.
Виходячи з діаграми видно, що газети «Вперед» та «Олександрійський тиждень» з кожним етапом покращували свої результати. У інших видань динаміка нерівномірні. І за середнім показником газета «Вперед» стала найкращою серед інших видань.
Два онлайн-видання показали стале зростання свого індексу гендерної чутливості: «Комора.Інфо», «Новомиргородські вісті». У інших трьох червневий індекс знизився, проте він не впав до показників лютого. Та найкращий середній індекс у видання «Долинська.City».
Тепер розглянемо детально складові цього індексу:
· відсоток фемінтивів;
· відсоток залучення експертом;
· відсоток героїнь.
Цей графік демонструє наскільки якісно видання впроваджують політику вживання фемінітивів. І найкращий результат показала газета «Вперед». Два етапи поспіль 100% фемінітивів в публікаціях. Гарні результати і у «Новоукраїнських новин». В лютому вони показали стовідсотковий результат, а на інших двох етапах цифра дещо знизилася, хоча залишається доволі високою. Газета «Олександрійський тиждень» змогла з жодного використання фемінітивів в лютому вийти на високі відсотки в квітні та червні.
Дуже гарна ситуація в електронних ЗМІ. 5 стовідсоткових результати і ще три з відсотком 90 та вище. Дуже гарна робота. І всі показники від 60% та вище. Це дуже добре, якщо прийняти до уваги те, що такі ЗМІ публікують більше матеріалів на кшталт прес-релізів. Саме в них зазвичай використовують маскулінітиви найчастіше.
- Приємно спостерігати, як редакції починають вживати в своїх текстах парно поруч слова, наприклад, «громадяни і громадянки», «спортсмени і спортсменки», - зазначає Вікторія Талашкевич.
Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».
Найбільший відсоток залучення експерток був в газеті «Трудова слава». Газета «Вперед» показала високі відсотки два етапи поспіль. Самим нейтральним виданням стала газета «Олександрійський тиждень» із показниками максимально наближеними до 50%.
Показники сайт «Долинська.City» не тільки сталі, але й мали тенденцію до зростання. Можна тільки зауважити, що є незначний перехил. «Комора.Інфо» та «Новомиргородські вісті» просто покращували свої результати від етапу до етапу моніторингів.
Найвищий відсоток героїнь (коли згадують жінок в тексті, проте не звертаються до них за коментарем) на сторінках публікацій був в лютому у видання «Новоукраїнські новини». «Вперед» і «Олександрійський тиждень» працювали на збільшенням кількості героїнь. «Трудова слава» показала схожі відсотки в двох етапах із трьох.
Чотири сайти показували тенденцію сталого зростання відсотку героїнь у публікаціях. Найвищий відсоток був у червні в матеріалах «Alex.City». Проте мало результатів, які б були наближені до нейтральних. Тему висвітлення війни ми проаналізували по всіх редакціях разом, розділивши тільки на друковані видання та електронні.
В друкованих виданнях на всіх етапах результати були близькими один до одного. Практично кожен третій матеріал, так чи інакша, стосувався війни. Відсоток експертом стабільно знижувався: хоча і два з трьох були близькими нейтральних 50%.
Відсоток героїнь змінювався в середньому незначно.
Щодо відсотку публікацій, присвячених війні, то результати електронних видань схожі на результати друкованих. Також практично третина від усіх публікацій.
В квітні спостерігаємо високий сплеск залучення експертом. Відсоток згадуваних героїнь стабільно знижувався.
- Ми завершили моніторинг 2024 року. Приємно бачити, що деякі редакції ведуть постійну роботу щодо дотримання стандартів вживання фемінітивів у своїх матеріалах. Сподіваюся, що ця тенденція не зміниться, а інші видання захочуть покращити і свої результати, - підсумовує Вікторія Талашкевич.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?