Війна як виклик: ключова тема і гендерний аспект публікацій гіперлокальних медіа Кіровоградщини
У квітні цього року відбувся черговий етап гендерного моніторингу медіа Кіровоградщини. Його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. Головним викликом для редакцій стала війна в Україні, тож це позначилося і на контенті видань.
«Початок війни став шоковим випробовуванням для редакцій. Руйнація логістики, зміна інформаціних пріоритетів, проблеми з фінансуванням, невизначеність – це невеличкий перелік проблем, з якими зіткнулися редакції», - говорить Вікторія Талашкевич.
Під час війни досить дивною виглядає політика електронного ресурсу, що продовжує користування російською – «Моя Олександрія». Жодної публікації українсько. Окрім порушення закону про мову це виглядає просто неетично.
Експертка каже, що через війну дуже зменшилася кількість тем публікацій. Переважну більшість складають офіційні оголошення та дуже багато некрологів. Певною мірою на редакційну політику друкованих видань має вплив і заборона на розголошення певної важливої для національної оборони інформації.
Та найцікавішим виявилося те, що друковані ЗМІ спрацювали навіть краще онлайн-медіа, попри більшу ресурсоємність та меншу гнучкість у своєчасності публікацій. Якщо подивитися на кількість публікацій, то вони майже ідентичні: 62 публікації проти 61. До того ж три новинні сайти довелося моніторити 10 днів замість тижня, аби набрати прийнятну кількість матеріалів. А як щодо якісних показників?
Якщо говорити про «живість» матеріалів, на мою думку, використання фемінітивів в матеріалах значно покращує їх сприйняття. Вони видаляють сухість та канцелярат. Приємно бачити, що деякі редакції працюють над їх подальшим вживанням.
Найбільшу роботу провела редакторка газети «Вперед». Минулого разу вона була серед лідерів використання маскулінітивів. Цього разу найкращий результат із кількості фемінітивів. Окрім звичних «майстриня», «учениця» тощо тут уже є і «віце-прем’єрка-міністерка».
«Вперед» показала найкраще співвідношення фемінітиви/маскулінітиви. Останній зустрівся тільки один раз. Можна списати це на редакційну помарку у матеріалі зі сторони.
Особливість цієї газети – залучення сторонніх експертів та експерток в якості авторів матеріалів.
«Світловодськ вечірній» також показав гарну тенденцію в підготовці матеріалів. Фемінітиви зустрічалися 7 разів. Та якщо говорити спортивною тематикою, то їх кількісний результат трохи гірший за показником «забитих/пропущених м’ячів». Маскулінітиви зустрічалися чотири рази. До того ж половину з них («директор», «заступник начальника») можна було використати в правильній формі.
Зазначу, що згадані три видання використовують фемінітиви. Лідери антирейтингуїх майже не використовують або не використовують зовсім. Це можна було б списати на особливість матеріалів, якби не величезна кількість маскулінітивів.
В «Долинських новинах» вони траплялися 9 разів. Більшість випадків дуже прості і не вимагають складного формування. Наприклад згадуються «волонтери» замість «волонтерок» (за текстом ясно що вони дві жінки), «викладач» замість «викладачки» і т.і.
Загальною тенденцією для всіх ЗМІ є публікація матеріалів без вказання конкретних осіб. Зазначають про «прес служби», «відділи» замість живих людей. Використання прізвищ та фемінітивів у посадах зробили б матеріали зручнішими для читання.
- Коли говорять, що друкована преса своє відживає, то наводять аргументи, що інтернет-видання можуть надавати інформацію більш оперативно і якісніше. До того ж вони не залежать від друкарень. Та війна показала, що в Кіровоградській області ситуація протилежна, – говорить Вікторія Талашкевич. – Та скоріше своє зіграв людський фактор.
Справа в тому, що тільки два сайти за тиждень моніторингу розмістили достатню кількість публікацій: «Голоси громад» та «Комора Інфо». Останнім трьом довелося продовжити термін моніторингу аби набрати адекватну кількість новин. Згадані лідери показали навіть схожу кількість матеріалів: «Голоси Громад» - 14, «Комора Інфо» - 16.
«Комора інфо» за цим показником також попереду – один фемінітив та три маскулінітиву. Доволі смішно читати про «резервиста вагітну жінку». І ще один цікавий момент – використання маскулінітиву і фемінітиву до однієї особи: «Керівниця/керівник Олена Андреєва».
Цікаво, що маючи найменшу кількість матеріалів, сайт «Світловодськ вечірній» показав найкращий результат з використання фемінітивів – зустрічалися два рази. І жодного маскулінітиву.
«Моя Олександрія» використала один фемінітив «начальница» та жодного маскулінітиву. Якщо взяти до уваги російську мову видання, де фемінітиви вживати не прийнято, то цей показник дуже цікавий.
В новинах сайту «Новомиргородські вісті» за період моніторингу не зустрілося ані фемінітиву, ані маскулінітиву.
Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».
Особливістю воєнного часу можна вважати великий дисбаланс у відсотку героїнь. Зі збільшенням кількості біженців та волонтерів цей показник можна вважати менш об’єктивним за відсоток експерток.
Та подивимось конкретні цифри.
В друкованих ЗМІ найбільший відсоток у газети «Світловодськ вечірній» - 100%. На другому місті «Знам’янські вісті» із 67%. Проте найзбалансованішим можна вважати подання газети «Вперед», там думка експерток наводить рівно в половині згадок.
Якщо подивитися на загальну цифру по всім виданням, то слово експерткам надавали у 49% випадків.
Схожа ситуація склалася в розрізі конкретних електронних ЗМІ. «Моя Олександрія»має 100% показник залучення експерток. У «Світловодська» ця цифра дорівнює 60. Золотої середини дотрималася «Комора Інфо». На сайті «Новомиргородські вісті»жодногої думки експерта чи експертки.
Тому загальна цифра в електронних ЗМІ значно гірша. Слово експерткам надавалося лише в 30% випадків.
Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у квітні становить 39 %. Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Гендерний моніторинг проводиться у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?