​Весняні фемінітивні рекорди на Кіровоградщині

28.04.24, 17:21

Середина весни, і ми продовжуємо гендерний моніторинг медіа Кіровоградщини. Його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич.

Зазначимо, що моніторинг проводиться у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

В поле зору другого етапу моніторингу, що проходив з 1 по 12 квітня, увійшли п‘ять районних друкованих ЗМІ та п‘ять районних сайтів. До першої групи потрапили: «Новоукраїнські новини вісті» (м. Новоукраїнка), «Знам’янські вісті» (м. Знам’янка), «Вперед» (м. Олександрівка), «Трудова слава» (м. Петрове). Другу групу склали: «Долинська.Сіті» (м. Долинська), «Komora.info» (м. Знам’янка), «Alex.City» (м. Олександрія), «Новомиргородські вісті» (м. Новомиргород), «Світловодськ» (м. Світловодськ).

«Зима залишилася позаду, а разом з нею і побоювання щодо можливих блекаутів та відсутності опалення. Та незмінною залишається війна, допомога військовослужбовцям і статті на цю тему у медіа», - каже Вікторія Талашкевич.

За словами експертки районні ЗМІ в цьому періоді відзначилися безпрецедентною кількістю тематичних гендерних матеріалів. Багато історій про жінок: від історій життя до інтерв’ю із коментаря експерта про особливості донорства крові жінками.

Пані Вікторія говорить, що цього разу тільки одне видання не використовувало фемінітиви (при тому, що були маскулінітиви). В інших кількість фемінітивів зросла. Є чотири видання, де не зустрілося жодного маскулінітива. Це свідчить про те, що вікно можливостей починає переходити до ситуації, коли використання фемінітиву стає стандартом для редакцій, а ті маскулінітиви, що трапляються, можна вважати скоріше помилкою, аніж свідомим використанням.

Не обійшлося без стереотипів та сексизмів. Проте вони були як у вигляді прикладів, коли лікар розвінчує забобони, так і у вигляді частин літературних «життєвих історій».

Газета «Новоукраїнські новини» акцентує увагу на моменті, що плетіння – це «захоплення, традиційне для справжніх українок». Тут відразу два стереотипи в одному реченні.

Схожі стереотипи транслює і газета «Олександрійський тиждень» у«життєвих історіях». В розмові героїв є фраза: «Та що ти там вовтузишся, дурна бабо?». Атмосфера житла описується як «Повіяло мудрістю ділового господаря». І куди ж без класичного штампу про «По його щоці покотилася дрібна чоловіча сльозинка».

Цього разу не оминули стереотипи і онлайн-видання. В них вони також різні за настроєм.

«Долинська.Сіті» використовує притаманні життєвим історіям, але від цього не менш шкідливі стереотипи: «Сергійко їй своєю поведінкою більше дівчинку нагадував», «Хоча зазвичай всі чоловіки мріють про першого сина», «Батько навчив сина різної чоловічої роботи».

В той же час на сайті «Новомиргородські вісті» лікар детально розповідає про міфи та наукові особливості щодо здачі крові жінками-донорками.

Перейдемо до вживання фемінітивів та індексу гендерної чутливості. Найнижчий відсоток їх використання у «Трудовій славі». Жодного фемінітиву (0%). Поруч з тим п’ять випадків використання маскулінітивів. В одному випадку була використана фраза «селищний голова» до жінки. З одного боку це спільний рід, але можна було виправити ситуацію, написав «селищна голова». Кількість випадків згадування експерток тут гарна – 100%, а от кількість героїнь склала 12%. Війні ж стосувалося 40% публікацій.

Йдемо далі, і на черзі тижневик «Новоукраїнські новини», який використав 70% фемінітивів у своїх матеріалах. Мала місце і ситуація, яка трапляється все рідше, але все ще трапляється. Мова про вживання маскулінітиву та фемінітиву в двох сусідніх матеріалах стосовно однієї і тієї ж героїні.

Ситуація щодо гендерної чутливості склалася наступним чином: експерток залучали у 33% випадків. Героїні згадувалися у 36% випадків. На сторінках зустрілося і три тематичні публікації: «Найсильніша магія - магія добрих сердець», «Творча зустріч з мисткинею: про втрачене минуле, вкрадену історію та надію на відродження» та «Знайшла дитя і стала йому мамою». Війна так чи інакше згадувалася у 36% матеріалів.

Майже пів сотні фемінітивів (а це 87%) знайшли ми в газеті «Олександрійський тиждень». Поруч з тим вживала редакція і маскулінітиви. До експерток за думкою чи коментарем зверталися у 40% випадків, а героїнь згадували у 25% випадків. Тематичні публікації про жінок трапилися двічі: «Про фігурне катання в Олександрії і руйнування тренерських стереотипів» та «У лабіринтах прожитих літ». Війні було присвячено три матеріали.

Кращий результат показали в редакції газети «Знам’янські вісті». Тут було 79% випадків використання фемінітивів, хоча стрічалися у статтях і маскулінітиви. Експертки у газеті коментують ситуації, події, новини у 71% випадків. Поруч з тим згадування героїнь є у 53% випадків.

Цікавий момент в матеріалах, що в текстах, написаних журналістками чи журналістами старанно використовуються фемінітиви, і при тому в тих же матеріалах, в прямій мові героїв та героїнь вже зустрічаються маскулінітиви. Ми б рекомендували редакції виправляти ці речі також.

Видання надрукувало чотири тематичних матеріалів. Всі вони різноманітні. «Найстаршій мешканці Петрового - 95 років». «Марія Чорна: "Я знаю цінність життя"», «Волонтерство - позиція ліцею імені Тараса Шевченка», «Долати стереотипи складно, але необхідно». Війні присвячено було присвячено 44% матеріалів.

Найкращі результати у газети «Вперед». Фемінітиви використовували 53 разів – це 100%, при відсутності жодного маскулінітиву. Не дивно, що і за кількістю тематичних матеріалів редакція є лідеркою. Тут і стаття про Катерину Мусенко: "Роблю все, щоб військові відчували - ми поруч…", і стаття «З гордістю носить форму та погони», і стаття «Олександрівська викладачка перемогла в обласному конкурсі», і публікація про роботи розуміївської вишивальниці, які демонструвалися на виставці, і стаття про Тетяна Хедфельд: "Частинка мого серця в Україні". І історія Віти Шинкаренко: "Бути рятувальницею - головне моє покликання". І публікація про те, як олександрівські першокласники приєдналися до програми "Супергерої Fast". Думка експерток зустрічається у газеті в 71% випадків, кількість героїнь – 36%. Війні присвячено 29% публікацій.

Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

Яким чином склалася ситуація в онлайн-виданнях? Найбільша кількість фемінітивів зафіксована у виданні «Новомиргородські вісті»: три випадки (це було 100%) при жодному маскулінітиві.

До того ж є дві тематичні публікації: «Наші баскетболістки пройшли в наступний тур Чемпіонату Київської області» та «Жителі громади здавали кров для прифронтових шпиталів (експерт у статті розповідає про особливості донорства чоловіків та жінок)». За коментарями експерток зверталися у 20% випадків. Героїні в публікаціях не зустрічалися. Війні присвячено 5 публікацій (це 33%).

Так само 100% фемінітивів використали на сайті «Комора Info». Думкою експерток тут цікавилися у 100% випадків. 19% матеріалів на сайті (6 із 19 проаналізовних) тим чи іншим чином стосуються війни. Видання має найвищий, ідеальний індекс гендерної чутливості - 66,7%.

У публікаціях на сайті «Світловодськ» ми знайшлисімфемінітивів (це 78%) та два маскулінітиви. При цьому один з маскулінітивів йде відразу після фемінітиву: «Українські режисерки та незалежні автори Тетяна Кулаковська та Анна Мартиненко». Ми б порекомендували редакції бути уважнішими у цій ситуації. Наприклад, в іншому матеріалі цієї ж редакції доречно уточнюється, що змагаються спортсмени і спортсменки. Втім, жодної думки експертки у статтях на сайті за період моніторингу наведено не було. Натомість героїні зустрічаються у 40% випадків. Майже така ж сама кількість матеріалів на сайті (38%) було про війну (3 з 8 проаналізованих).

До трійки лідерів із використання фемінітивів увійшов і сайт «Долинська.City». Редакція вжила 27 фемінітивів, що склало 100%. До експерток зверталися у 75% випадків. Героїні зустрічалися у 45%. Про війну п’ять матеріалів (42%) із 12 проаналізованих.

Найбільше фемінітивів було на сайті «Alex.city»: 42 випадки (91%) при чотирьох маскулінітивах. До того ж знайшлося три тематичні публікації: «Олександрійська школярка здобула перемогу на Всеукраїнській олімпіаді з правознавства», «Олександрійські гімнастки привезли 5 золотих нагород із чемпіонату», «Олександрійська спортсменка здобула перемогу на чемпіонаті України з кіокушинкай карате».

Усього коментар у експерток брали в 29% випадків. Героїні були у 44% згадувань. Про війну було 12 (27%) матеріалів із 45 проаназізованих.

Якщо говорити про загальний індекс гендерної чутливості тих медіа, які підлягали моніторингу, то він включає, у процентному відношенні, кількість експерток і героїнь, а також використання фемінітивів. Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий. Серед газет – це «Вперед» (58%), на другому місці «Знам’янські вісті» (52%) і на третьому «Олександрійський тиждень» (51%). 46% набрала газета «Новоукраїнські новини». Позаду них з невеликим відставанням «Трудова слава» -33%.

Серед сайтів лідерство отримав сайт «Комора.Info» - 66,7%, на другому місці «Долинська.City» (60%) і «бронзу» отримує сайт «Alex.city» (55%). “Новомиргородські вісті» набрали 40%, а “Світловодськ» - 39%.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у квітні становить 59%. Це - найвищий показник у загальноукраїнському рейтингу. Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна насайті Волинського прес-клубу і сторінціу Facebook.



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!