Бранка – це не про жінку у полоні, а про акушерство!

27.04.21, 16:01

Пройшло два місяці від початку весни, а значить на черзі – новий гендерний моніторинг медіа Кіровоградщини, який веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. Серед при ємностей, котрі принесло це дослідження, не тільки зростаюча кількість фемінітивів, але й такі відкриття, як от слово «бранка», котре у селах Кіровоградщини використовували на позначення жінки, котра допомагала породілям під час пологів.

Повертаючись до моніторингу, давайте подивимося, які новини коментували жінки та чоловіки на Кіровоградщині у квітні? Експертами з якої теми журналісти частіше вважають чоловіків, а з якої – постійно запрошують «до мікрофону» жінок? Протягом тижня з 12 по 19 квітня ми аналізували десять обласних сайтів та газет. Це, зокрема, тижневики «Кіровоградська правда», «Нова газета», «Україна-Центр», «Народне слово» та «21-ий канал», а також інтернет-видання «З перших уст», «Кіровоград24», «Час Тайм», «Точка доступу» та «Центрально-українське бюро новин».

«Все частіше і частіше журналісти і редактори медіа Кіровоградщини використовують фемінітиви на позначення професій жінок та залучають до коментування подій представників та представниць обох тендерів», - радіє Вікторія Талашкевич.

Тим не менше, за словами експертки, бракує тематичних публікацій про роль та місце чоловіків і жінок у сьогоденному суспільстві, про громадські ініціативи, котрі допомагають хлопчикам та дівчаткам ставати дорослими, опираючись на принципи рівності. Жодної такої публікації ми не знайшли під час гендерного моніторингу, який проводився у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Експертка також свідчить, що військові події на Сході України на дивовижу мало висвітлюються у місцевих медіа, порівняно з аналізом, який вона робила рік і більше тому, так само як і менше стало історій та публікацій про пандемію коронавірусу. Редакції інтернет-видань віддають перевагу тому, щоб публікувати релізи державних структур замість шукати і створювати цікаві історії. На щастя, цим займаються друковані видання. За тиждень 12-18 квітня у газетах було надруковано кілька чудових історій про жінок. Окремо хочеться відзначити проект, який втілює тижневик «Нова газета» та етно-лабораторія «Баба Єлька», вирушаючи у села Кіровоградської області та збираючи історії і старожитності. Найчастіше співрозмовницями в цих історіях виступають жінки. Вони розповідають про себе, про односельчанок. До цих героїнь журналісток приводять директорки бібліотек та завідувачки будинків культури. Тож не дивно, що й загальний індекс гендерної чутливості серед газет цього разу саме у «Нової газети».

Щодо гендерних стереотипів, то у моніторинговий період такого контенту не зафіксовано. Що ж стосується використання фемінітивів, то і друковані, і інтернет-медіа застосовують їх все більш впевнено. Зокрема, у текстах вже є постійно присутніми та часто вживаними такі фемінітиви, як «лікарка», «начальниця», «директорка», «співзасновниця», «фельдшерка», «композиторка», «розслідувачка», «перекладачка», «дослідниця», «очільниця». З’явилися у медіа Кіровоградської області протягом 12-18 квітня і такі рідко вживані, але від того не менш приємні, як «свердлувальниця», «токарка», «концертмейстерка», «продюсерка», «речниця», «містянка», «водійка», «агрономка» та «архітекторка».

Тим не менше, маскулінітиви все ще потрапляють на шпальти та у публікації видань, особливо у текстах, що були надіслані до редакцій тими чи іншими прес-службами. Зокрема, у текстах, що їх надсилає центр зайнятості. Ця структура проводить багато корисної роботи на територіях, по селах, і працюють там переважно жінки. Але прес-служби центру зайнятості не має сталої практики використання слів «фахівчиня», «директорка» чи «начальниця». Особливо це прикро виглядає у тих рідкісних випадках, де у статтях про роботу центрі все ж трапляються фемінітиви, наприклад, «експертка» чи «спікера». І в тому ж матеріалі про жінок пишуть «начальник відділу взаємодії з роботодавцями», «головний спеціаліст відділу кадрової роботи» або «старший інспектор сектору кадрового забезпечення».

Внаслідок цього, а також через відсутність політик, на які опираються редакції у своїй роботі, ми бачимо у газеті «21 канал» згадки про таких жінок, як «начальник управління охорони здоров’я Оксана Макарук», «заступник начальника САД Жанна Петрович», «начальник відділу перевірок Наталя Набієва» або «майстер спорту Олександра Шмиголь». Хоча всі ці маскулінітиви можна було б легко і доречно замінити фемінітивами. Тижневик «Народне слово» теж містить згадки про таких жінок, як «заслужений працівник культури Наталя Агапєєва», «заслужений працівник культури Валентина Пращур» та «художній керівник Антоніна Червінська». А у газеті «Україна-Центр», яка має цього разу найнижчий індекс гендерної чутливості, читаємо про «головного санітарного лікаря Надію Оперчук», «керівника авіакомпанії «Урга» Галину Кузьменко» та «заступника директора КП Оксану Крамаренко».

Продовжують маскулінітиви продовжують з’являтися і в інтернет-виданнях. Зокрема, на сайті «Центрально-українське бюро новин» знаходимо такі слова на позначення жінок, як «адвокат Олександра Любович», «прокурор Ірина Науменко», «старший тренер жіночої збірної Світлана Куценко» та «заступник директора Ірина Мунтян».

Навіть на сайті «З перших уст», який цього разу має найвищий індекс гендерної чутливості серед сайтів, знаходимо маскулінітиви «програмний координатор регіонального центру громадського здоров’я Надія Оперчук», «наставники-тренери КДЮСШ №3 Ольга Шевченко та Анастасія Мельник» і «директор департаменту освіти і науки Кіровоградської ОДА Ельза Лещенко». В інших статтях це й же сайт чудово і вправно використовує фемінітиви «чемпіонка», «аспірантка» та «директорка».

Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо варто відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча/завідувачка».

Переходячи до статистики залучення жінок в якості експерток, варто зазначити, що готуючи власні інформаційні та аналітичні матеріали, медіа Кіровоградщини все ще у більшості випадків обирають в якості експертів та спікерів саме чоловіків. За результатами дослідження, саме у медіа Кіровоградщини найвищий сумарний відсоток експерток (42%) серед медіа усіх областей України.

Якщо говорити про загальний індекс гендерної чутливості тих медіа, які підлягали моніторингу, то він включає, у процентному відношенні, кількість експерток і героїнь, а також використання фемінітиви. Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий. Серед газет – це «Нова газета», на другому місці «21 канал» і на третьому «Кіровоградська правда», а серед сайтів лідерство отримав сайт «З перших уст», на другому місці «Точка доступу» і «бронзу» отримує агенція «CBN».

Справа в тім, що в окремих виданнях показники експерток і героїнь знаходяться на рівні, більшому за 50%. Таким чином ми спостерігаємо дисбаланс щодо чоловіків, тому показник гендерної чутливості визначаємо дзеркально – вже не за кількістю жінок, а кількістю чоловіків.

«Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що час, витрачений редакціями на рерайтинг надісланих їм прес-релізів, хоча би з точку зору виправлення маскулінітивів на фемінітиви може не тільки додати тексту трішечки унікальності з точки зору алгоритмів пошукових систем, але й підніматиме їхній рейтинг у тендерному моніторингу медіа Кіровоградщини», - радить Вікторія Талашкевич.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у квітні становить 52%. Це – друга сходинка в загальноукраїнському рейтингу. Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу, або на сторінці організації у Facebook.