Написати не можна ігнорувати: гендерна чутливість гіперлокальних медіа у червні

28.06.20, 14:00

Третій етап гендерного моніторингу гіперлокальних друкованих та інтернет-видань 24 областей України, який було проведено 11-17 червня, показав, що для одних медіа жінки існують, а для інших - ні.

Наприклад, загальна кількість жінок як героїнь та експерток (тих, чию думку запитували, кого цитували) у матеріалах полтавських видань становить 30%, волинських - 31%, закарпатських і хмельницьких - по 32%, київських і тернопільських - по 33%, тоді як у вінницьких - 45%. Фемінітиви стають нормою для редакцій тернопільських (75%), волинських (72%), рівненських (70%) медіа, тоді як абсолютно ігнорують їх видання Сумської області - усього 11%. Трохи більше, однак вкрай мало - у публікаціях запорізьких і миколаївських медіа (по 20%).

Безперечно, не всі медіа в кожній окремо взятій області є гендерночутливими або навпаки: це - загальний показник. Детальні дані розміщені на сайтах прес-клубів, які здійснюють моніторинг. Однак конкретні дані дають можливість вивести Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа загалом, який у червні склав 39% (у квітні і лютому - 38%), що дає підстави сподіватися на позитивну тенденцію. Згідно цього індексу найбільш гендерночутливими виявилися рівненські й тернопільські видання (по 47%), на другій позиції - вінницькі (46%), на третій - луганські (45%).

Найчастіше жінки були експертками (майже порівну з чоловіками) і героїнями матеріалів на тему освіти (49% і 46%), про них багато йшлося в публікаціях на медичну тематику (44%), хоча коментували її значно рідше - в 36% випадків. Війна, політика (в тому числі і діяльність ОМС), спорт (що продовжує дивувати!), економіка, екологія (дивує не менше) продовжують залишатися "чоловічими" темами. Складається враження, що журналіст/к/и або не помічають, або не хочуть помічати жінок у цих сферах. Або ж просто є статистами подій. Звичайно, в умовах коронавірусного карантину здобути інформацію значно важче, і ми цілком розуміємо труднощі, проте частині видань це вдається, тож іншим варто поцікавитися їхнім досвідом і почати власну успішну історію.

Загалом представленість жінок у матеріалах гіперлокальних медіа України порівняно з квітнем зросла на 1%: 34% експерток (було 33%) і 36% героїнь (було 35%). Аналогічна ситуація і з фемінітивами: у квітні було зафіксовано 46%, у червні - 47%.

Суттєво зросла кількість жінок як героїнь матеріалів, які висвітлювали проблеми, пов'язані з COVID-19: у квітні - це 37%, у червні - 48%. Однак зменшилась присутність жінок як експерток: у квітні - 29%, а у червні вже 26%. Тут варто зауважити, що коронавірусній тематиці медіа загалом приділяли менше уваги: якщо в квітні таких публікацій було 40%, то в червні їх вдвічі менше (16%).

Втішно, що лише в поодиноких випадках експерт/к/и моніторингу фіксували стереотипний контент, на який вони звертатимуть увагу конкретних медіа.

Інфографіка - Дмитро Авраменко, завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну СНУ ім. Лесі Українки

_______________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews