Автор, журналіст, сценарист… Розпізнай жінку, або Що не так із гендерною чутливістю кіровоградських медіа?

27.09.17, 12:00

Протягом серпня місяця 2017-го року у м. Кропивницький проводився гендерний моніторинг для виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу у журналістських матеріалах регіональних ЗМІ, а також наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, використання фемінітивів на позначення посади / виду діяльності жінок.

Для моніторингу було обрано п’ять друкованих та п’ять електронних ЗМІ Кіровоградщини, а саме Всеукраїнський тижневик «Україна-Центр», газета «Кіровоградська Правда», Всеукраїнський тижневик «Діалог», газета «Утренний город» та суспільно-політичний журнал «Persona». Також аналізу підлягали публікації на сайтах «Весь Кіровоград», «Точка доступу», «Гречка», «Новини Кіровоградщини» та «ФотоІнформ». Загальна кількість матеріалів, проаналізованих у друкованих та інтернет-ЗМІ, складає понад три тисячі одиниць (2 574 матеріали он-лайн та 599 публікацій у друкованій пресі).

В останній місяць літа у проаналізованих кіровоградських ЗМІ жінки найчастіше виступали експертками у таких темах, як освіта і наука, розваги, культура і медицина. Натомість чоловіки впевнено лідирують як експерти у темах, що пов’язані із політикою, економікою та спортом.

Це пов’язано як із розвиненим чоловічим футболом, так і з тим, що керівниками області та міста на Кіровоградщині є чоловіки. Саме вони проводять наради, відвідують освітні і медичні заклади, зустрічаються із колективами і їхні цитати, накази, розпорядження і думки транслюють офіційні веб-сайти та більша частина місцевих медіа.

Крім того, саме у серпні до Кропивницького приїздив Президент України, а з ним і чимало посадовців вищого рангу, всі з яких – чоловіки. Також у серпні у Кропивницькому проходив Національний мистецький фестиваль, організаторами якого були виключно чоловіки, а також чоловіки переважали як режисери вистав, постановники, виконавці головних ролей, тощо. Навіть візит у Кропивницький заступниці Міністра юстиції з питань державної реєстрації не «допоміг».

Продовжується ігнорування в медіа інших, окрім посадовців, учасників тих чи інших заходів. Це зумовлено, очевидно, передруком релізів із офіційних сайтів міської ради чи обласної адміністрації, але не вибачає однобокості висвітлення подій у місті. Наприклад, секретар міської ради Андрій Табалов під час наради говорить про варення, яке готують волонтери, але ані посилання на те, про яку акцію йде мова, ані коментаря волонтерок (там двоє дівчат) сайт «Новини Кіровоградщини» не продукує.

До речі, у тижневику «Україна-Центр» є спеціальний проект, який називається «Що я думаю про це?». Газета ставить якесь актуальне питання, і збирає думки авторитетних людей з приводу. У двох номерах газети, в яких у серпні виходила ця рубрика, було опитано 10 експертів, від політиків до блогерів, і серед них була лише одна жінка, і та – не місцева, а мешканка Канади.

Поширене явище в кіровоградських ЗМІ – називати посади та види діяльності жінок у чоловічому та жіночому роді в одному реченні, чи в одній новині. Наприклад – публікації на сайті «весь Кіровоград»: «Альона Романова – педагог, журналіст, режисер, актриса, письменник. Автор та ведуча проектів…» Інше поширене явище – вживати до одної і тої ж жінки фемінітиви та маскулінітиви: в одному випадку Лариса Костенко – начальник управління освіти міської ради (Гречка, 22 вересня, 13:15), в іншому – начальниця (Гречка, 22 вересня, 13:25).

Така ж ситуація із публікаціями, які регіональні ЗМІ явно передруковують із центральних медіа, або публікують їх на замовлення тих чи інших агенцій. Наприклад, новина-коментар експертки, яка говорить про політичну ситуацію: у заголовку вона «експертка», далі – «директор», «соціолог» та «експерт» (Точка доступу, 31.08,19:50)

Доходить і до взагалі дивних ситуацій, коли назва посади у жіночому роді, і мова йде про жінку, але в результаті все разом звучить так: «сільський голова Віра Шевчук» (Гречка, 23 серпня, 8:59).

Зрештою, мішанина у використанні фемінітивів призводить до помилок. Як, наприклад, у випадку із подіями навколо зняття обтяження з майна одного із мешканців Кіровоградської області. Зняла обтяження його донька – державна реєстраторка. На чотирьох із п’яти сайтів її називали «державний реєстратор», але дієслова використовували у жіночому роді «державний реєстратор зняла», «державний реєстратор написала». А один сайт, очевидно, не маючи доступу до першоджерела, написав зрештою «…державний реєстратор ухвалив рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що проявилось у проведенні державної реєстрації зняття обтяження з нерухомого майна, яке належить її батькові…»

Медіа на Кіровоградщині продовжують по-різному використовувати фемінітиви на позначення посад представниць силових структур. Віталіна Бевзенко досі частіше є «речником» (пaтрульнoї поліції), а також керівником сектору комунікації oбласнoї поліції. Кілька разів у медіа вживається абревіатура в.о., яка у поєднанні з ініціалами та прізвищами повністю заплутує читача у розумінні того, хто ж – чоловік чи жінка, - є героєм\героїнею публікації.

Що стосується сексистських або стереотипних образів, то у серпні електронні видання Кіровоградщини нічим цікавим не відзначилися, натомість, газети «порадували». У тижневику «Діалог», який має статус всеукраїнського і розповсюджується на Кіровоградщині найбільшим накладом, час від часу публікують «поради», як прожити довше, або як правильно поводитися при заручинах, сповнені найпоширенішими стереотипами.

Коли доходить справа до ілюстрацій, то у випадку з жінками також у кіровоградських медіа трапляються дивні інтерпретації. Прикладом може бути публікація про Інну Хирсу, яка за допомоги Центру зайнятості відкрила психологічну студію. У тижневику «Україна-Центр», який має статус всеукраїнського і авторитет аналітичного видання, публікація про Інну починається словами: «…Чтобы открыть собственное дело эта милая девушка смогла убедить государство…»

Повертаючись до друкованих ЗМІ, хочеться відзначити тижневик «Первая Городская», який опублікував цілу низку чудових статей із циклу «Жінки в умовах гендерної рівності. Історії представниць сильної статі» (10 серпня, №32). Газета відзначається розумним і зваженим використанням фемінітивів, а також широким залученням жінок в якості експерток із різних тем. Однак і тут трапляються випадки поширення стереотипів – через вуста експертів-героїв статей.

Натомість газета «Діалог», в якій серед фемінітивів переважно слова «бабуся», «мати», «коханка», «дочка» і так далі, вживає і поширює вислів «представниці слабкої статі».

Ще один приклад використання стереотипних та сексистських фраз – це матеріал у тижневику «Україна-Центр» від 08.08, в якому можна знайти наступні фрази: «..Мама Юли Наталья говорит, что дочь, маленькая, хрупкая, все-таки обладает мужским характером. Росла с братом, и повадки у нее были мальчишеские…», або ще одне «…Во время обстрела мужчины-побратимы закрывают девчонок собой. Можно представить, что в это время чувствует Юля, которая в замужестве от мужчины, призванного защищать, слышала матерные слова и испытывала боль от побоев....» І ця публікація «Стать солдатом никогда не рано», яка є чи не однією за весь місяць серпень, де героїнею є жінка.

Натрапили ми під час моніторингу і на застосування стереотипів щодо чоловіків – у колонці редактора у газеті «Україна-Центр» від 24.08 редактор пише: «...в зале Гайворонского райсовета радикал Олег Ляшко безнаказанно обливал водой и оскорблял двух толстяков – главу РГА и председателя совета. Их суммарный вес был раз в пять больше буйного политика, но ответить по-мужски ни один из них не рискнул…»

Наостанку наведемо приклад журналу «Persona», який опублікував інтерв’ю із керівницею модельної агенції, яке містить чимало «перлин», дотичних до гендерної теми. Зокрема: «…Практически каждая красавица мечтает покорить подиум…», «…Менталитет наших девочек и их родителей далек от настоящего моделлинга…», «...Девушка должна быть правильно воспитана, интеллигентна, уметь правильно себя вести, быть нежной и женственной. Кроме этого, модель должна быть интеллектуальной....», «....В моде «девушки из народа», которые умеют себя держать на подиуме...». І можна було б сказати, що це героїня публікації так вважає, що це її думки і вона має на них право, якби не одне «але». У статті директорка модельної агенції розповідає, що вони радо працюють і з чоловіками та юнаками, але журналістка закінчує інтерв’ю «настановчими» словами: «…Спасибо вам за открытую и приятную беседу. Уверена, что девушки, которые учатся в «Style Models», прочитав это интервью, увидят моделлинг с новой для себя стороны...» Хлопців викреслюємо апріорі.