Механізми грошово-кредитної політики
Механізм реалізації завдань грошово-кредитної (монетарної) політики може здійснюватись за допомогою інструментів прямого (директивного) та опосередкованого впливу на основні параметри грошового обігу. До найважливіших засобів першої групи можна віднести:
-механізми готівкової емісії;
-встановлення стелі кредиту Центрального банку, що надається уряду та банківським установам;
-пряме регулювання позичкових операцій банків;
-визначення стелі на вартість кредитних ресурсів, що видаються згідно з пріоритетами макроекономічної політики для фінансування окремих галузей економіки;
-обмеження споживчого кредиту.
Методи прямого впливу найбільш поширені в країнах з перехідною економікою, де механізми реалізації монетарної політики ще не набули достатньої зрілості.
Система опосередкованого регулювання грошового обігу охоплює 3 класичних методи монетарної політики:
1)здійснення операцій на відкритому ринку;
2)регулювання норми банківських резервів;
3)регулювання облікової ставки процента на позики, що надаються Центральним банком.
1)Під операціями на відкритому ринку розуміють вільний продаж державних фондових цінних паперів, до функцій яких відносять:
а) функцію обслуговування державного боргу, пов’язану з дефіцитним фінансуванням державних витрат і мобілізацією для цього на фондовому ринку відповідних фінансових ресурсів;
б) функцію регулювання грошової маси в обігу.
Під відкритим ринком розуміють національні та міжнародні фондові ринки, на яких держава виступає не лише як продавець, а й як покупець своїх цінних паперів. Успішне функціонування державних цінних паперів визначається гарантіями високого рівня їх ліквідності, який досягається завдяки:
-гарантіям отримання високого і стабільного процента;
-надання їм антиінфляційного імунітету (індексація, забезпечення їх матеріальними цінностями);
-високому рівню інформативного забезпечення учасників ринку;
-наданню податкових пільг, якими користуються фізичні та юридичні особи при інвестуванні своїх ресурсів у цінні папери держави.
2)Регулювання Центральним банком норми обов’язкових резервів комерційних банків використовується для вирішення не поточних, а довготермінових завдань монетарної політики. Гроші, що знаходяться на резервних рахунках не приносять процента, їх збільшення негативно позначається на прибутках банків, знижує їх конкурентоспроможність, але забезпечує більшу вірогідність повернення грошей вкладникам.
3)Політика регулювання облікової ставки процента, формується на базі надання Центральними банками позичок кредитним банкам, вона здійснює вплив на кількість грошей, що знаходиться в обігу.
Література:
1.Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.
2.Яковенко Р. В. Робоча програма дисципліни „Основи економічної теорії” для студентів денної та заочної форми навчання за галуззю знань 13 „Механічна інженерія”, спеціальностей 131 „Прикладна механіка”, 133 „Галузеве машинобудування”, 274 „Автомобільний транспорт”, 192 „Будівництво та цивільна інженерія” / Р. В. Яковенко, Г. К. Волчкова. – Кропивницький : ЦНТУ, 2017. – 36 с. Доступно за адресою: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/6986/1/200pdf.PDF.
3.Яковенко Р. В. Основи економічної теорії для технічних спеціальностей :конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кропивницький : КНТУ, 2016. – 50 с. : іл. Доступно за адресою: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/6135/1/konsp16.PDF.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?