Фінансово-бюджетне регулювання економіки

11.12.19, 10:00

Фінансово-кредитне регулювання посідає чи не найважливіше міс­це у системі державного регулювання економіки. У системі фінансо­во-кредитного регулювання на перше місце треба поставити держав­ний бюджет: справді, саме через бюджет реалізується найбільша час­тина національного доходу та ВВП країни.

Бюджет, згідно Закону України «Про бюджетну систему України», це «...план утворення і використання фінансових ресурсів для забез­печення функцій, які здійснюються органами державної влади». Од­ним із завдань, або таких функцій, є підтримування ринкової рівнова­ги і стимулювання розвитку окремих сфер та галузей національної економіки. Ідеологію формування бюджету, визначення джерел і сум надходження коштів до нього, державних видатків, шляхи покриття дефіциту називають бюджетною політикою. Державним бюджетом, як контрольованим грошовим фондом держави, розпоряджається Уряд.

Державний бюджет виконує такі функції: збільшує або зменшує сукупний попит; виконує перерозподільну функцію; стимулює або гальмує виробництво шляхом вибору певної системи оподаткування; забезпечує покриття касових збитків підприємств, які внаслідок пев­них об'єктивних причин є збитковими, однак функціонування яких зумовлене суспільними потребами; забезпечує фінансову допомогу у розвитку окремих галузей і сфер діяльності; збалансовує бюджети нижчих рівнів.

Кошти з державного бюджету використовують на державне управління, оборону, фінансування бюджетних галузей народного господарства (освіти, науки, культури та ін.).

Відповідно до державного устрою країни формують і структуру бюджетної системи: у країнах з федеративним устроєм, крім держав­ного, є федеральний бюджет штатів (США), земель (Німеччина) то­що, в унітарних державах (у тому числі в Україні) є лише державний і місцеві бюджети. Бюджетна система України складається з держав­ного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки.

Згідно із Законом «Про державний бюджет України на 1998 рік» (ст. 9) прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підпри­ємств, плата за торгові патенти, збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг зараховують до територі­альних бюджетів за місцеперебуванням платника податку. Обласні бюджети, згідно з Законом «Про місцеве самоврядування», потрібно формувати з коштів державного бюджету для їх відповідного розпо­ділу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бю­джетів для реалізації спільних програм. Закон не визначає механізму стягнення коштів у разі виникнення заборгованості перед місцевими бюджетами, і тому становлення справді самостійного самоврядування є сумнівним.

Відповідно до чинного законодавства держава покликана фінан­сово підтримувати місцеве самоврядування, брати участь у форму­ванні доходів місцевих бюджетів, вести контроль за законним, доці­льним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона повинна гарантувати органам місцевого самовряду­вання дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного частину надлишку в порядку, визначеному законом про державний бюджет.

Кошти державного бюджету витрачають лише на цілі та в межах, затверджених законом про державний бюджет України. Видатки бю­джетів усіх рівнів поділяють на поточні і видатки розвитку.

Поточні видатки – це видатки бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів соціального захисту населення.

Видатки розвитку – це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капіталь­них вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансу­вання структурної перебудови галузей економіки; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Значну частину державного бюджету витрачають на загальнодер­жавні програми підвищення життєвого рівня, заходів соціального за­хисту населення, охорони навколишнього природного середовища, ресурсозбереження.

З державного бюджету виділяють кошти на утримання органів державної влади, державного управління, судів, прокуратури, а також на програми, які виконують спільно з іншими країнами. Перевагу надають тим видаткам, які пов'язані із соціальним захистом та соціальним забезпеченням населення.

У державному бюджеті передбачено також резервні кошти (у межах до 2% від обсягів видатків державного бюджету) для ліквідації наслідків стихійних явищ, аварій і катастроф.

Наявні бюджетні ресурси спрямовують, переважно, на погашення заборгованості з заробітної плати працівникам бюджетних установ, фінансування соціально-культурної сфери та соціального захисту населення.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Макроекономічне планування [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : http://tusovka.kr.ua/news/2018/05/13/makroekonomichne-planuvannja. – Назва з титул. екрану.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!