Бюджетний дефіцит в системі державного регулювання економіки
Одним із головних напрямів бюджетної політики більшості країн світу є прагнення до бездефіцитного бюджету або підтримання дефіциту на мінімальному рівні. Дефіцит державного бюджету вимірюють у відсотках до ВВП. Його можна покривати за рахунок:
продажу державних облігацій на внутрішньому і зовнішньому ринках;
продажу державного майна;
емісії.
Дефіцит державного бюджету є одним із важливіших макроекономічних показників, які характеризують стійкість економічної системи. Країни, які створили ефективні функціональні економічні системи, що здатні регулювати співвідношення доходів і видатків держави, мають позитивне сальдо або незначний дефіцит.
Єдиної думки про збалансованість державного бюджету немає. Зокрема, Р. Солоу наполягає на тому, що уряд зобов'язаний вживати заходи щодо збалансування бюджету (збільшуючи податки і зменшуючи бюджетні витрати) не в роки застою або кризи, оскільки економічні труднощі, які виникли, можуть лише поглибитися, а тільки у сприятливі для економіки періоди. К. Ерроу (лауреат Нобелівської премії в галузі економіки за 1972 р.), навпаки, вважає, що недоцільно прагнути бездефіцитного бюджету. Якщо, наприклад, економічні зростання становить 3% за рік, то і дефіцит бюджету в розмірі З % ВВП є абсолютно прийнятним.
В Україні протягом останніх років зберігається значний дефіцит державного бюджету. У 1995 р. абсолютна величина дефіциту становила 3,6 млрд грн., або 6,6% ВВП, у 1996 р – 6,8% до ВВП замість 5,7%, затверджених Верховною Радою.
Дефіцит державного бюджету в Україні зумовлений як недостатніми надходженнями, викликаними економічною кризою та обмеженою базою оподаткування, так і надмірними (стосовно доходів) видатками на підтримку неефективних галузей (зокрема вугільної), ліквідацію наслідків на ЧАЕС, на соціальну сферу. Скорочення дефіциту за рахунок зменшення видатків на соціальну сферу є недоцільним, оскільки може спричинити її повну руйнацію, зниження життєвого рівня найбідніших верств населення, а це матиме негативні політичні наслідки. Тому важливими є пошуки шляхів збільшення доходів державного бюджету, зокрема, розширення бази оподаткування за рахунок розвитку підприємництва, впровадження податку на нерухомість, повної сплати податків суб'єктами підприємницької діяльності, а також за рахунок продажу частини державного майна.
Політика уряду України спрямована на те, щоб уникнути неконтрольованої кредитної емісії і покрити значну частку бюджетного дефіциту за рахунок випуску і розміщення державних цінних паперів.
Нагромадження сум бюджетного дефіциту формують державний борг.
Розрізняють зовнішній державний борг – борг іноземним державам, організаціям і окремим особам, та внутрішній борг – борг держави своєму населенню. У більшості країн з розвинутою економікою, які мають державну заборгованість, ведуть суворий контроль за розмірами державних позик і чітко визначають методи їх покриття. Відсутність належного контролю за зростанням державної заборгованості зумовлює виникнення серйозних фінансових проблем. Тому запроваджують певні обмеження державного боргу, зокрема, в бюджеті України на 1999 р. було визначено граничний розмір державного внутрішнього боргу України станом на 1 січня в сумі понад 20 млрд грн.
У країнах з ринковою економікою бюджети на федеральному та місцевих рівнях, на відміну від державного бюджету, дають лише часткове уявлення про вплив урядових установ на економічну діяльність.
Вплив державного бюджету на темпи зростання і пропорції національного виробництва здійснюють і через державний сектор економіки, зокрема через рівень його оподаткування чи субсидування. У такому випадку певну роль відіграє частка та роль державного сектора в національному виробництві. Окремі галузі або регіони можна стимулювати через «податкові витрати» у вигляді зниження або скасування податків на доходи від облігацій, які вони випускають.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
3. Яковенко Р. В. Макроекономічне планування [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : http://tusovka.kr.ua/news/2018/05/13/makroekonomichne-planuvannja. – Назва з титул. екрану.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?