Державне регулювання розвитку науки і техніки
Законодавча база визначає правові, організаційні та фінансові засади розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності.
Потреба державної підтримки науки і техніки зумовлена тим, що їх розвиток є визначальним чинником прогресу суспільства, джерелом економічного зростання нації. На законодавчому рівні сформульовані основні напрямки розвитку науково-технічної сфери, серед них:
-створення сучасної інфраструктури науки, підготовка та перепідготовка науково-технічних кадрів;
-державне фінансування та пріоритетне матеріально-технічне забезпечення фундаментальних досліджень, довготермінових науково-технічних програм;
-підтримка пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
-забезпечення створення і функціонування ринку науково-технічної продукції;
-проведення експертизи науково-технічних проектів та інше.
Структурами, що забезпечують реалізацію політики щодо розвитку науки й техніки, є:
I.рівень – Верховна Рада України;
II.рівень – Кабінет Міністрів України;
III.рівень – міністерства, відомства та інші центральні органи управління;
IV.рівень – місцеві органи державної влади і управління;
V.рівень – організації, установи та підприємства, що беруть участь у впровадженні науково-технічної політики.
Науково-технічна діяльність загальнодержавного значення фінансується з бюджету та державних позабюджетних фондів.
Пряме державне регулювання розвитку науки і техніки проводиться за допомогою таких форм і методів: визначення державних пріоритетів розвитку науки і техніки; формування і реалізація національних державних та міждержавних науково-технічних програм; формування та розміщення державного замовлення; бюджетне фінансування певних видів науково-технічної діяльності; створення системи науково-технічної інформації тощо.
Основними державними регуляторами розвитку науки і техніки є: податкові регулятори; амортизаційна політика; пільгове кредитування; державне фінансування; науково-технічне прогнозування; програмування розвитку науки і техніки; держконтракти і держзамовлення; патентно-ліцензійна політика; правове забезпечення науково-технічної діяльності, та інше.
Необхідно звернути увагу на визначення сутності науково-технічних програм та науково-технічного прогнозування.
Науково-технічні програми – це форма реалізації державної науково-технічної політики.
Складовими науково-технічного прогнозу є:
-прогноз розвитку основних фундаментальних та прикладних досліджень;
-прогноз впровадження досягнень НТП у національну економіку;
-прогноз розвитку техніки і технології;
-передбачення економічних, соціальних та екологічних наслідків впровадження результатів НТП у виробництво.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?