Гендерна чутливість медіа Кіровоградщини: Тримаємо руку на пульсі

29.04.19, 10:00

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у квітні 2019 року– 36%, це друге місце серед регіональних медіа 24 областей України. Ознайомитися із підсумковими результатами всього квітневого моніторингу по країні можна на сайті Волинського прес-клубу, а ми поки що розповімо про аналіз медіа на Кіровоградщині.

Отже, у квітні 2019 року було проведено гендерний моніторинг журналістських матеріалів у п’яти тиражних газетах («Україна-Центр», «Кіровоградська правда», «Утренний город», «Вечірня газета», «Нова газета») та п’яти інтернет-виданнях («Весь Кіровоград», «Точка доступу», «Гречка», «Новини Кіровоградщини», «ФотоІнформ») Кропивницького та Кіровоградської області.

Аналізуючи ситуацію, можна сказати, що у місцевих ЗМІ жінки найчастіше виступали як експертки у таких темах як політика, бізнес та розваги. Що цікаво, нарівні з чоловіками, які також найбільше коментували в цих сферах, не рахуючи тем комунального господарства та роботи правоохоронних органів, які у нас не винесені в окрему категорію у рамках цього моніторингу. Активність жінок у політичній сфері пов’язано із виборами, адже координаторкою громадянської мережі «Опора» на Кіровоградщині є жінка, а також жінки коментували кілька акцій, проведених з питань активізації виборців громадськими організаціями. Натомість чоловіки – і міський голови, і голова обласної державної адміністрації, - проводячи наради щодо комунального господарства, беручи участь у відкритті освітніх та медичних установ, активно цитувалися у місцевій пресі.

Наприклад, аналізуючи ситуацію на шпальтах газети «Україна-Центр», яка у випуску від 11-го квітня не використала жодного фемінітиву, можна, втім, сказати, що традиційній рубриці, де тижневик опитує експертів на ту чи іншу тему, цього разу йшла мова про політику і у статті коментують ситуацію навіть дві експертки. Щоправда, як і під час одного з попередніх моніторингів цієї ж рубрики, не місцеві експертки, а киянки – журналістка Яніна Соколова та блогерка Дарина Романська – «О тех, кто НЕ вышел в финал». Рятують ситуацію також статті з коментарями міністерки освіти Лілії Гриневич, хореографині Олені Григор’євої та заступниці начальника управління ЖКГ Тетяни Савченко. Остання саме на тому тижні дала прес-конференцію, завдяки чому кілька ЗМІ опублікували матеріали з посиланням на неї. Щоправда, всі із десяти аналізованих медіа, написали посаду пані Савченко, використовуючи фемінітив, і тільки «Україна-Центр» застосувала маскулінітив.

У газеті «Кіровоградська правда», зважаючи на більшу кількість матеріалів, хоча і меншого обсягу, порівняно з тією ж газетою «Україна-Центр», частіше зустрічаються експертки та героїні, але, не зважаючи на відносно велику їх кількість – це були і керівниця благодійного фонду «Янгол життя» Наталя Селецька, і підприємиця Марина Савінова, і директорка НВО «Мрія» Лілія Титеренко, і начальниця управління освіти міськради Лариса Костенко, і співініціаторка акції «Hair for Share» Олена Крижановська, - їхні посади опубліковані із використанням маскулінітивів. Жінки у цьому номері видання (від 11 квітня) коментують та розповідають про волонтерство і благодійні акції, а чоловіки – про економіку та бізнес. При цьому громадські активістки подекуди збиваються на стереотипічні висловлювання, зокрема Наталя Селецькапереконує: «Кожна дівчинка хоче бути красивою». І хоча мова у статті йде про хорошу благодійну акцію, очевидно, не варто робити вже аж такі узагальнення.

Як вже було зазначено раніше, так звані офіційні видання чи не найбільше грішать не вживанням фемінітивів. Вісник міської ради – тижневик «Вечірня газета», - не використав жодного фемінітиву у номері від 11 квітня, а про жінок в якості героїнь та експерток тут згадували, пишучи про культуру (допоміг цьому музичний фестиваль) та політику (дякуючи дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи», який очолює Ірина Бекешкіна).

На відміну від вісника міської ради, тижневик «Нова газета» і у квітні опублікував досить багато різних життєвих історій, героїнями та експертами в яких виступили жінки. «Нова газета» активно використовує фемінітиви, зокрема, такі неординарні, як «етновиконавиця» та «левушниця», себто шульга, а їхній проект «Баба Єлька», в рамках якого журналісти подорожують селами Кіровоградщини, приходять у гості до бабусь та описують їхні життєві історії.

Так само у тижневику «Первая городская газета» присутня велика кількість матеріалів із експертками та героїнями. При цьому, газета також використовує такі досить мало поширені фемінітиви як «етновиконавиця» і не боїться фемінітиву «директорка». Окрему повагу викликають публікації на спортивну тематику, в яких присутні жінки, адже це нетипово для медіа Кропивницького взагалі, які переважно пишуть про чоловічий футбол, чоловічий баскетбол та чоловічий бейсбол.

Що стосується сайту «весь Кіровоград», хочеться відзначити, що віднедавна редакція видання перейшла у формат роботи скоріше аналітичного, аніж інформаційного медіа. Тому кількість новин зменшилася, а самі вони тепер нагадують статті. Тож, протягом періоду моніторингу на сайті у розділі «Новини» було всього 5 матеріалів. В одному з них цитується як експертка жінка (йде мова про політику), в інших є чотири згадки про героїнь. Щодо фемінітивів, то сайт використав лише один – «представниця», - але й у використанні маскулінітивів помічений не був.

Сайт «Точка доступу» за аналізований період опублікував досить багато матеріалів у розділі «Новини» (понад 120), хоча частина з них носила не локальний, а загальноукраїнський чи міжнародний характер, зокрема – повідомлення з фронту, із різних міністерств, а також аналітику про кандидатів у Президенти. Не зважаючи на це, у місцевих новинах Кропивницького та області присутні досить багато експерток (24) та героїнь (21). У тому числі сайт використав фемінітиви «депутатка» та «кеpуюча спpавами виконавчого комітету», які інші сайти майже постійно ігнорують, вживаючи маскулінітиви. При цьому, це слова, граматично змінити які не складно, і вони вже досить звичні – «представник» на «представниця», «начальник» на «начальниця» тощо. До прикладу, сайт «Новини Кіровоградщини» використовує фемінітив «речниця», посилаючись на матеріали, отримані від правоохоронних чи силових структур. Це видання за період моніторингу опублікувало із півсотні матеріалів у розділі «Новини». Переважна більшість новин - це повідомлення офіційних установ, силових структур та органів влади, які на своїх сайтах не використовують фемінітиви загалом. Або й взагалі не мають згадувань про жодне персоналізоване джерело, чи згадок про героїв/героїнь. Звідси і гастролювання згадок про одних і тих же експерток виключно у форматі маскулінітиву на різних сайтах.

На сайті «Гречка» протягом моніторингу з’явилося майже три сотні новин, тому і кількість експерток (21) та героїнь (85) тут досить значна. Що стосується прикладів фемінітивів, то із рідко вживаних на теренах кіровоградських медіа це «призерка», «експертка», «володарка», «виконавиця» та «продюсерка». Особливо це приємно вражає у сфері спорту, адже цей сайт пише про жінок у спорті, публікуючи репортажі про змагання з гімназистики та інших видів спорту, згадуючи тренерок та спортсменок.

Аналізуючи ситуацію на сайті «Фотоінформ», можна сказати, що сайт продовжує акцентуватися швидше, на ілюстраціях, аніж на текстах. Тому навіть матеріали, які передруковуються із офіційних видань і присутні на багатьох проаналізованих сайтах в повному обсязі, на сайті «Фотоінформ» скорочені до 2-3 абзаців. Решту публікації займають фото. З огляду на це стає зрозуміло, чому така мала кількість загалом згадок героїв та героїнь, експертів та експерток, адже більшу частину матеріалів за період з 11 по 17 квітня на сайті займають повідомлення управління ДСНС – про пожежі, допомогу водіям, спортивні змагання, а решту – рецепти, прогнози погоди та інформація із подій у міській раді. Маскулінітивів на сайті за період моніторингу взагалі не було, що ж стосується фемінітивів, то тут варто відзначити такий рідкісний як «офіцерка Служби порятунку».

Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що на Кіровоградщині продовжує спостерігатися непроста ситуація із уживанням фемінітивів, ускладнена політичними подіями, в яких переважно йшла мова про чоловіків – як в якості героїв, так і в якості експертів. Не зважаючи на те, що всі медіа так чи інакше використовують фемінітиви, спільна біда видань – це вживання фемінітиву в одному реченні і не вживання його ж у сусідньому. Або чергувати використання назви професії у жіночому та чоловічому родах, коли мова йде про жінку. Відсутність редакційної політики призводить до того, що пишучи один і той самий матеріал, редакція описує людину із використанням як маскулінітивів, так і фемінітивів. Це вводить читачів в оману та знижує рівень довіри до медіа.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у квітні 2019 року– 36% (друге місце серед регіональних медіа 24 областей України). Ознайомитися з підсумковими результатами квітневого моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Експертка з моніторингу – Вікторія Талашкевич