Стан стратегічного партнерства України та Європейського союзу
Одним з основних напрямків співробітництва є міжнародне співробітництво у паливно-енергетичній сфері. Нафтогазотранспортні системи забезпечують транспортування енергоносіїв як споживачам в Україні, так і виконують транзитні поставки російського газу та нафти до країн Центральної та Південної Європи. Завдяки вигідному географічному розташуванню транзит енергоносіїв відіграє важливу роль у зміцненні економіки та незалежності України за рахунок інтеграції в економіку країн Європи. До Європи через територію України транспортується близько 97% російського газу. За даними В. Пятницького, протягом найближчих 3-5 років Україна має можливість стати європейським центром розподілу електроенергії, природного газу, нафти й нафтопродуктів не лише з Росії, а й з країн Каспійського регіону та Центральної Азії. Тому найреальнішим шляхом інтеграції України до загальноєвропейського ринку нафти є створення Євроазіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) Баку–Супса–Одеса–Броди–Європа. Завдяки цьому нафтопроводу можливо було б транспортувати каспійську нафту в Україну та далі до всіх країн Південно-Східної Європи, а збудувавши короткі перемички – також у Австрію та Німеччину. На думку експертів, найбільш економічно привабливим для України є маршрут від Бродів і далі по існуючому нафтопроводу „Дружба” безпосередньо до нафтопереробних заводів Європи з подальшим виходом на порт Омішаль (Хорватія) на Адріатичному морі. Реалізація проекту ЄАНТК може розв’язати стратегічні проблеми як диверсифікації транзитних маршрутів, так і поставок нафти на нафтопереробні заводи України.
ЄС надає технічну допомогу Україні. До 1997 р. обсяги фінансування мали тенденцію до зростання, а Україна була другим після Росії реципієнтом технічної допомоги ЄС серед колишніх радянських республік. Зараз, на жаль, обсяги технічної допомоги скорочуються.
Проте, за програмою „TACIS” обсяги фінансування щорічно збільшуються на 2 млн. дол. США. У межах програми співробітництво між Україною та ЄС здійснюється за наступними напрямами: ядерна безпека та захист довкілля (26,4%), реструктуризація держпідприємств та розвиток приватного сектора (19,1%), реформа державного управління, соціальної сфери та освіти (9,6%), сільське господарство (10,8%), енергетика (11,2%), транспорт (8,6%), консультації з економічної політики (5,4%), телекомунікації (3,6%). Енергетичні проекти в Україні фінансуються за програмами „INOGETE” та „TPACEKA”. ЄС наполягає на здійсненні Україною рішучих кроків щодо захисту навколишнього середовища, захисту здоров’я населення від забруднення питної води, повітря та ґрунту, раціонального використання природних ресурсів. З боку ЄС також фінансуються: Європейська експертна програма – надає консультації українським державним установам; INTAS – сприяє реалізації спільних із Західною Європою науково-дослідних проектів; Бангкокський механізм TACIS/ЄБРР – використовується для фінансування технічного співробітництва, спрямованого на сприяння в підготовці та залученні інвестицій ЄБРР; Програма сприяння демократії; LIEN – сприяє розвиткові неурядових організацій у соціальній сфері для підтримки вразливих груп населення; Поріднені міста – поєднує міста України та Європейського Союзу; ТЕМPUS – заохочує обмін між вищими навчальними закладами України та ЄС; BISTRO – надає гранти для швидкого впровадження малих проектів у межах індикативних програм; Програма підвищення ефективності менеджменту – забезпечує організацію стажування українських менеджерів у ЄС.
З вищенаведених програм видно, що співпраця з Європейським союзом спрямована на зниження рівня бідності, створення зони спільного процвітання та цінностей на основі поглибленої економічної інтеграції, зміцнення політичних і культурних відносин та розвиток транскордонного співробітництва.
Стратегічні напрями залучення технічної допомоги зводяться до наступного:
· пришвидшення інтеграції України до міжнародної системи політичних та економічних відносин;
· поглиблення демократичних перетворень, формування інститутів розвинутого громадянського суспільства;
· поліпшення соціальних умов та покращення здоров’я громадян України, гуманітарний розвиток;
· розвиток малого та середнього бізнесу;
· підвищення конкурентоспроможності національної економіки, випереджаючий розвиток;
· розвиток державної регіональної політики;
· екологічна безпека та мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи;
· гарантування безпеки та захисту держави і громадян.
У контексті європейської інтеграції України, у грудні 2002 р. підписана Угода між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво, де визначені напрямки і шляхи співробітництва в науково-освітній сфері. Основною метою нового науково-освітнього співробітництва є забезпечення відповідності інтелектуального та технологічного ресурсу України вимогам економічних реформ і завданню європейської інтеграції.
Співробітництво між країнами має відбуватись у сфері охорони навколишнього середовища та клімату, біомедичних досліджень та в сфері охорони здоров’я людини, у галузях сільського, лісного господарства та рибальства, промислових та виробничих технологій, метрології та матеріалознавства, неядерній енергетиці, транспорту, у галузі інформаційного простору, досліджень у соціальних науках, науково-технічній політиці, підготовці й обміну науковими кадрами. Спільні проекти у визначених галузях дозволять створювати нові технології та ефективно впроваджувати їх в економіку країни, прогнозувати стан і характер соціальних перетворень та виступають головним чинником підвищення добробуту нації.
Позитивним прикладом та перспективною сферою співробітництва виступає освоєння космічного простору. У спільній заяві України та Єврокомісії на Копенгагенському самміті у липні 2002 р. відмічено, що стратегічне місце займає програма Галілео, у якій бере участь Україна. Значимість співробітництва у космічній сфері для країн підтвердив семінар з можливостей 6-ї рамкової програми ЄС у сфері досліджень і технологічного розвитку, який відбувся у кінці січня 2004 р. Бюджет програми становить 17,5 млрд. євро, а одним з тематичних напрямів є аеронавтика та космос. Проект програми представляє нові інструменти в сфері інтеграції досліджень: створення мережі дослідників з максимальним використанням їх потенціалу (майстерності), впровадження інтегрованих проектів та забезпечення участі ЄС у національних дослідницьких програмах (детальну інформацію подано у мережі Internet http://www.cordis.lu/fp6/, http://europa.eu/int/comm/reseach, http://www.me.gov.ua/).
Нагальною проблемою на даний час виступає регулювання трудової міграції. Офіційна статистика реєструє мізерні переміщення робочої сили між Україною та Євросоюзом, причому переважна частина українських громадян їдуть на роботу в Німеччину, Грецію, Португалію. Емігрують переважно висококваліфіковані працівники. Обсяги нелегальної міграції набагато більші. Нелегальна трудова міграція українських громадян зараз є фактором напруги в стосунках України з країнами ЄС. Наплив нелегалів викликає не лише стурбованість властей, а й протести з боку місцевих профспілок. У серпні 2001 р. Загальний союз трудящих Іспанії виступив з вимогою до уряду країни покласти край діяльності фірм, що займаються працевлаштуванням нелегальних українських іммігрантів. Проблема нелегальної трудової міграції з України має, крім усього, й несприятливий психологічний вимір. Демпінг на ринках праці європейських країн не сприяє покращанню ставлення до українських громадян, асоціюється з організованою злочинністю. Тому проблему розглядають як спільну як для ЄС, так і для України. Ускладнюють боротьбу з нелегальною міграцією неналежний рівень керованості процесом, недосконалість візової політики, нерозвиненість прикордонної інфраструктури, дефіцит коштів на депортацію нелегалів з території України, відсутність угод про реадмісію, відсутність досвіду спільної роботи з правоохоронними органами ЄС.
В Україні проблемами міграції займаються: Міністерство внутрішніх справ України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України, Міністерство закордонних справ України, Служба безпеки України, Державний департамент України у справах національностей і міграції, Міністерство праці та соціальної політики України, Державна митна служба України. Перспективні завдання співробітництва у цій сфері намічені у Плані дій ЄС в галузі юстиції та внутрішніх справ, який було погоджено з Україною 12.12.2001 р. на ІV засіданні комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (дивись http://www.mfa.gov.ua/).
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.
2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – Кіровоград : ТОВ „Поліграф-Сервіс”, 2007. – 132 с.
4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.
5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?