Платіжний баланс у системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Платіжний баланс – це співвідношення між валютними надходженнями у країну та зарубіжними платежами, які держава зобов’язана сплачувати протягом певного часу. Тобто це – статистичний звіт про результати зовнішньоекономічної діяльності країни за певний період, як правило, за рік. Він відображає співвідношення між сумою надходжень у країну реальних цінностей та сумою їх вилучення з країни, тобто систематичний звіт усіх економічних операцій між країною і закордоном за певний період часу (рік, квартал, місяць).
Платіжний баланс складається у формі бухгалтерських рахунків, що містять статистичну інформацію про торгові та фінансові угоди економічних суб’єктів країни із закордоном за певний період часу.
Рух товарів, послуг, матеріальних або інших нефінансових активів називають реальними потоками, а рух вимог та зобов’язань, що виникають у зв’язку з рухом реальних цінностей, – фінансовими потоками.
Вартісний вираз платіжного балансу відображає співвідношення між вартістю, яку одержує країна, і вартістю, що вивезена за кордон [1, с. 333]. Платіжний баланс складається або у національній – або в іноземній валюті міжнародних розрахунків, наприклад у євро.
[img width="544" height="42" src="file:///C:/Users/Andrii/AppData/Local/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image001.gif" v:shapes="_x0000_s1026 _x0000_s1034">
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Рис. 1. Принципи зовнішньоекономічної політики [5, с. 36]
Більшість операцій між економічними агентами пов’язана з еквівалентним обміном цінностями, тобто зустрічними економічними потоками, що врівноважують один одного. В рахунках платіжного балансу повинні відображатись обидва потоки. Тому кожна операція фіксується в рахунках платіжного балансу подвійним записом.
Наприклад, якщо українське підприємство експортувало за кордон товари вартістю 150 млн. євро, ця операція буде відображена таким чином:
Товари (млн. євро)кредит - (+ 150);
Іноземна валюта (млн. євро)дебет - (- 150);
Баланссальдо (0).
Операції відносять або до кредиту, або до дебету.
Кредит– відтік за межі країни цінностей, які мають бути компенсовані надходженням цінностей (платежів) до країни.
Дебет– надходження цінностей у країну від нерезидентів, яке має бути компенсоване відтоком цінностей за межі країни.
Сальдо платіжного балансу – це різниця між надходженнями і витратами країни (кредитом та дебетом), де експорт зараховується зі знаком „+” (кредит), імпорт зі знаком „-” (дебет).
Таблиця 1
Структура платіжного балансу
|
I. Рахунок поточних операцій. |
|
|
1. Товарний експорт. |
2. Товарний імпорт. |
|
Сальдо балансу зовнішньої торгівлі (торговий баланс). |
|
|
3. Експорт послуг. |
4. Імпорт послуг. |
|
5. Чисті доходи від інвестицій (чисті доходи від кредитних послуг). |
|
|
6. Чисті трансферти. |
|
|
Сальдо балансу поточних операцій. |
|
|
II. Рахунок руху капіталу. |
|
|
7. Приток капіталу. |
8. Відтік капіталу. |
|
Сальдо балансу руху капіталу. |
|
|
Сальдо балансу поточних операцій і балансу руху капіталу. |
|
|
III. Офіційні резерви. |
|
|
Сальдо платіжного балансу. |
Сальдо платіжного балансу може бути активним та дефіцитним (пасивним).
Активне сальдо платіжного балансу(якщо у підсумку виходить додатна величина) означає, що виробниче і невиробниче споживання країни, яке задовольняється, у тому числі, і за рахунок імпорту, менше за вироблений національний продукт [2, с. 335]. Звідси перевищення валютних надходжень від експорту над витратами валюти від імпорту.
Дефіцитне сальдо платіжного балансу(якщо у підсумку виходить від’ємне підсумкове сальдо) означає, що країна споживає більше, ніж виробляє. Вона не має що продати на суму, еквівалентну її закупівлям за кордоном. В цьому разі говорять, що „країна живе у борг”.
Таблиця 2
Методи регулювання платіжного балансу
|
Методи |
З М І С Т |
|
Прямий контроль |
Регламентація імпорту через кількісні обмеження, митні та інші збори; заборона або обмеження на переведення за кордон доходів по іноземних інвестиціях та грошових трансфертів приватних осіб; субсидування експорту |
|
Дефляція |
Зниження обсягу виробництва, зростання резервних потужностей для нарощування експорту; підвищення реальної відсоткової ставки |
|
Зміна обмінного курсу |
Утримання коливань валютного курсу у визначених межах на основі орієнтації на курсові цілі |
Кожна країна прагне до позитивного, або принаймні нульового сальдоплатіжного балансу, для чого застосовуються такі заходи:
- валютна інтервенція – втручання національного банку в операції на валютному ринку через купівлю-продаж іноземної валюти, золота та інших золотовалютних резервів з метою впливу на національну валюту;
- скорочення зовнішньоекономічних зв’язків;
- зміни внутрішньої фіскальної та грошово-кредитної політики;
- залучення нових іноземних кредитів;
- регулювання зовнішнього боргу;
- стимулювання експортного виробництва;
- залучення іноземного капіталу;
- зміна валютного курсу тощо.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.
2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – Кіровоград : ТОВ „Поліграф-Сервіс”, 2007. – 132 с.
4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.
5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?