Ясинуватка. Загублений палац Вінберга
Редакція "Тусовки" невтомно відшукує для своїх читачів цікаві місця у нашому краї. Це, на жаль, відоме нам поки що тільки віртуально, проте і воно заслуговує на увагу, тим більше що цікавенний текст про нього розміщений на сайті Україна Інкогніта. Його і пропонуємо вашій увазі.
В Україні багато величних руїн - ситуація просто жахлива - руйнується значно швидше ніж ремонтується. Особливо вражають області традиційно не туристичні, де і руйнуватись здавалося б нічому. Але виявляється є чому руйнуватись. Як от на Кіровоградщині, яку ми практично не знали ще минулого року. Та ще й які споруди тут руйнуються...
У селі Ясинуватка доживає віку (хочеться сподіватись що це не так) великий палац, який у переліку пам'яток називають палацом Вимберга, зведеним у 1870 році. По стилю, на мій погляд, на 1870-й тягне лише башта - решта будівлі - цегляна еклектика десь 90-х років 19 століття. Та і з Вимбергом мабуть помилочка вийшла - прізвище власника палацу було Вінберг, а звали його Василь Федорович. Він був 1861 року народження, тому у 1870-му будувати палац не міг - малий ще був. В дорослому віці був військовим, в званні штабс-капітана одружився на Єлисаветі Анненковій, яка отримала Єсиноватку (тодішня назва Ясинуватки) у спадок від матері. Відомо, що закінчив службу Вінберг генерал-майором, а от чи доклав рук до будівництва палацу у Ясинуватці - невідомо.
Отже, наприкінці 19 століття палац точно належав Вінбергам - скоріш за все вони його й побудували, можливо, на місці попередньої садиби. Стиль будівлі еклектика з елементами неоготики (такою можна було вважати башту). Палац мав неабиякі розміри, як для садибного будинку достатньо рядових поміщиків.
Монастир довів палац до зубожіння - були зрізані й продані на брухт усі металеві деталі: балкони, балки, ковані ворота, а у 2004 році тут сталася велика пожежа, яка залишила, від колись величної споруди, голі стіни. Настоятелька монастиря, після пожежі кудись зникла. Важко навіть слова підібрати, щоб охарактеризувати варварство вчинене монастирем.
У 2007 році Бандурівська сільська рада розірвала контракт із УПЦ КП. Пізніше будівлю передали в оренду момнастирю УПЦ МП, що розташований недалеко, у селі Диківка. Місцеві мешканці кажуть апологети "рускава міра" продовжили грабіж недограбованого - просто почали вивозити цеглу, нібито, навіть продавали її.Ось така от сумна історія про найгарніший і найбільший палац Кіровоградщини, про який, практично ніхто не знає. Хоча, знову ж за непідтвердженими даними, цей палац є копією якогось палацу із Санкт-Петербургу, в якому зараз музей, тому будівля мала б бути хоч трохи відомою.
Текст та фото Романа Маленкова
Використано матеріали газети "Народне слово" та архівне фото із сайту "Шукач"
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?