Жива вода: Сім цілющих джерел Кіровоградщини

15.08.13, 11:00

фото - aqualux-ua.com.ua

Свого часу у журналі "Кіровоградський форум", а потім і у газеті "СІТІ" виходила серія статей про цікаві туристичні маршрути нашого міста та області. Автор статей поділилася із сайтом "Тусовка" матеріалами про цілющі джерела Кіровоградщини.

Віра у цілющі властивості води завжди жила у серцях людей. І навіть науковці стверджують, що вода має незвичайні властивості: може бути «живою» і «мертвою», насиченою негативною чи позитивною інформацією. У природі немає загадковішої речовини, ніж вода. Фактично, вона не підпорядковується жодним законам фізики: при охолодженні нижче +4°С вода не стискується, а розширюється; у твердому стані вода не важча, як усі інші тіла, а легша; жодні інші гази, крім кисню і водню, не утворюють рідини у результаті змішування. Тож чи справді вода є простою? Які можливості вона несе у собі і як впливає на людину? Над цією загадкою вчені б’ються не одне століття. Тим часом люди знаходять джерела, воду в яких називають цілющою і навіть святою.

Так «жива» вода справді пришвидшує загоєння ран, стимулює біохімічні процеси у людському організмі та обмін речовин. Тож, казкова історія про живу і мертву воду цілком може бути не такою уже й казковою. Поки що офіційна медицина не визнає, що вода може оздоровити людину, омолодити її та забезпечити довголіття, але існування санаторіїв та інших лікувальних закладів, у тому числі на території Кіровоградщини, підтверджує цілющість води. Тож, в окремих криницях, джерелах та водоймах нашої області вода справді особливі якості. Саме тому ми розповімо про кілька місцин, в яких б’ють джерела, воду з яких місцеві мешканці називають життєдайною.

Джерело Даніїла

Почнемо із джерела Святого Даниїла, що розташоване у Кіровограді по вулиці Криничуватій. Це святе місце стало відомим і популярним серед кіровоградців завдяки цілющим властивостям води. За переказами, юродивий Даниїл народився на початку ХIХ століття, і вже у зрілому віці оселився у землянці біля Петро-Павлівського кладовища, на місці колишнього скиту, заснованого грецькими ченцями. Був він худорлявий, високого зросту, носив чорний підрясник та великий хрест на товстому ланцюзі. На березі річки Біанка Даниїл посадив фруктовий сад, плодами якого ще довгий час ласували місцеві жителі.

Велика була сила віри та молитви Даниїла, тож люди, знаючи це, часто зверталися до нього за допомогою у своїх потребах. Оскільки жителі Великої Балки здавна зазнавали труднощів із питною водою, то саме з цією проблемою вони звернулися до Даниїла. Три дні, стоячи на камені, він приносив молитву до Бога, після чого, на радість усіх, забило із землі джерело цілющої води. Багато людей, вживаючи цю воду, отримували полегшення або зцілення від недуг, що їх мучили. І зараз отримують, п’ючи джерельну воду та приймаючи ванни у влаштованій поруч із каплицею купальні.

Як доїхати? Їдучи по вулиці Полтавській, що у Кіровограді, зі сторони центру, потрібно повернути праворуч відразу після АЗС компанії «Shell». Вниз веде досить погана дорога, тож скоріше за все вам доведеться спускатися до джерела і купальні пішки. Якщо ви їдете по вулиці Полтавській зі сторони аеропорту, від в’їзду у місто, то повертати до джерела слід ліворуч – перед АЗС.

Іванкова криниця

Далі ми хочемо вам розповісти про «Іванкову криницю» - це гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, площею понад два з половиною гектари. Тут б’є природнє мінеральне джерело, яке знаходиться у великій плескатій балці поблизу села Котовка Гайворонського району. Згідно лабораторних досліджень ця вода містить усі елементи таблиці Менделєєва, і особливо корисна при хворобах очей та хворобах шкіри. Хімічний аналіз показав, що вода багата на солі натрію, кальцію, калію, магнію, загальна мінералізація води становить 0,1-0,7 г/л.

Скільки років криниці ніхто не знає, але люди кажуть, що більше двохсот. Розповідають, що колись у селі жив хлопчик Іван, який випасав худобу. Йому явилася Матір Божа і напилася води із кришталевого джерела, котре било з-під землі. Тож хлопчик облагородив джерело та обклав його камінням. За часів радянської влади голова колгоспу засипав джерело гноєм, але через деякий час у нього почала втрачати зір донька. Лікарі не могли допомогти, та чоловікові приснився сон, в якому Матір Божа наказала, аби дівчина промила очі водою із занедбаного джерела. Чоловік розчистив джерело, дитина зцілилася, а криниця і досі дарує воду всім, хто до неї приходить. На Водохреща та Трійцю місцеві священики святять там воду, а звідусіль до криниці приїжджають люди з надією на одужання. Приїжджайте і ви!

Як доїхати? Дістатися у Гайворон можна із обласного центру автобусом (відстань із Кіровограду – 226 кілометрів), а із райцентру до села Котовка – біля десяти кілометрів (треба переїхати через Південний Буг та село Солгутове).

Камяна криниця

Ще одна цікаве джерело б’є в Ульяновському районі. Йому завдячує своєю назвою і село – Кам’яна криниця. У 1973 році джерело було облаштоване, а знаходиться воно на днищі старої балки. Нині біля джерела створена пам'ятка природи і до території, що охороняється, включено також ділянку заболоченого Днища балки.

Очерет тут досягає понад два метри заввишки, ростуть і м'ята водяна та довголиста, і герань болотна, і вербозілля. Збереження болотного масиву важливе і для поповнення запасів води у джерелі, і для охорони досить рідкісної для Кіровоградщини болотної рослинності.

Як доїхати? Дістатися до Ульяновки можна із обласного центру автобусом (відстань із Кіровограду – 193 кілометри), а далі до села Кам’яна Криниця можна дістатися через село Мечиславка – це буде біля п’ятнадцяти кілометрів.

Козацька криниця

Також хочемо розповісти про «Козацьку криницю» - це гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, яка розташована неподалік Добровеличківки. Почалася історія криниці із славнозвісного героя часів козаччини Івана Сірка – він повертався із Торговиці над Синюхою, і несподівано верстах у трьох від сучасного села Трояни зіткнувся із татарським загоном. Отаман повів атаку на лави чужинців, татари почали тікати, але й козаки у бою втратили чимало полонених. Те місце відтоді і називається Балка Татарська! Після бою козаки попрямували на схід, і стали на перепочинок на березі невеличкої річки. Різко зупинив отаман баского коня, вдарив гнідий копитом об землю – і бризнув фонтаном сріблястий струмінь води!

Відтоді, упродовж багатьох років криниця напувала своїми чистими водами всіх проїжджих-прохожих. З часом гранітну брилу упорядкували, встановили у ніші відполіровану плиту і зробили напис: «Нап’ємося водиці із Козацької криниці». У 1989 році доктор географічних наук Олексій Шевченко довів, що ця місцевість є географічним центром України, тож рішенням ради у 1991 році було виготовлено гранітний пам'ятний знак і встановлено його на околиці Добровеличківки.

Як доїхати? Дістатися у Добровеличківку можна із обласного центру автобусом (відстань із Кіровограду – 103 кілометри), а із райцентру повернути на село Новоодеса (біля десяти кілометрів) чи поїхати далі, на Липняжку (це біля 11 кілометрів), а потім вже повернути на село Трояни (орієнтовно 12 кілометрів).

Велика і мала скелі

Наступна цікава місцина на Кіровоградщині – це ландшафтний заказник «Велика і Мала Скелі», розташований за 15 кілометрів на Північний Захід від міста Олександрії, між селами Оліївка та Мала Протопопівка. Заказник займає 15 гектарів, і має унікальне за своїми лікувальними властивостями штучне озеро, площа якого біля двох гектарів, а максимальна глибина – 80 метрів. Виникало озеро у 1936 році, коли у кар'єрі після чергового вибуху на поверхню потужно хлинула вода – чи то підземне море, чи, навіть океан. За кілька хвилин глибочезний кар'єр був заповнений водою вщерть – підривники розкрили реліктове джерело води юрського, чи навіть якогось давнішого періоду. У другій половині 80-тих років тут працювала комісія науковців, які брали проби води. Хімічний аналіз показав, що це йодо-бромиста вода із родоном, в якій є дейтерій та тритій – ізотопи водню. За результатами досліду прийнято постанову Кабінету Міністрів про оголошення заплави річки Інгулець між Бандурівкою і Протопопівкою заповідною. Емпіричним шляхом люди дійшли висновку, що озерна вода лікує хвороби опорно-рухової системи, остеохондроз, ревматизм, відкладення солей та захворювання шкіри.

Як доїхати? Потягом – до станції Олександрія, із залізничного вокзалу – маршрутним таксі «БАМ-Протопопівка», «ТИНДА-Протопопівка», або міжміським транспортом до автовокзалу – станція «Олександрія», із автовокзалу – тими ж самими маршрутними таксі.

Кнюхова криниця

Шосте джерело, про яке ми хочемо вам розповісти, це Кнюхова криниця, що розташована неподалік села Синьки в Ульяновському районі. Як і сусідні села, Синьки потопають у зелені садів, а з тієї зелені виглядають голубі хати, криті шифером. У полях біля села знаходиться живильне джерело, яке називають Кнюхова або Вікторова криниця. У давнину у цій місцевості була велика дорога, вздовж якої стояли хати. В одній поселився заможній чоловік, звати його було Віктор, а прізвисько Кнюх. Через дорогу від обійстя чоловік знайшов джерело і розкопав його. Відтоді кожний подорожний міг втамувати спрагу цілющою водою, і невдовзі люди розширили криницю. У жарке посушливе літо сюди йшли виливати воду і таким чином просили у Бога дощу. Цей звичай зберігся і до сьогодні. З роками село відмирало, тож криничка залишилась серед поля. Нещодавно туди приїздили експерти і брали пробу води. Як показали досліди, вода і справді має лікувальні властивості.

Як доїхати? Дістатися до села Синьки можна із Ульяновки, що розташована від Кіровограду на відстані у 193 кілометри. В Ульновці потрібно виїхати на трасу Е95, проминути село Станіславове (до нього 7 кілометрів), і далі не пропустити дорогу на Синьки, яка повертатиме праворуч.

Джерело Святого Миколая

Насамкінець розповімо про цікаве місце, що на кордоні Кіровоградської та Дніпропетровської областей, де у селі Іскрівка у церкві зберігаються мощі Святого Миколая Іскрівського. Церква була збудована у 1905 році на гроші царя Миколи II, і неподалік неї б’є цілюще джерело, біля якого за життя Святий Миколай проводив служіння. За водою сюди приїздить багато паломників, а Святий Микола Ісрківський – єдиний канонізований церквою святий із Кіровоградщини. За життя священик Микола «вичитував» біснуватих, лікував людей і худобу. У 1998 році, коли Миколи Іскрівського ще й не думали канонізувати, у село приходив мандруючий чернець Нестор із Китайпустині, наділений даром ясновидіння. Помолившись на могилі, Нестор сказав: «Багато зараз прославили святі від людей, а цей святий - від Бога». На засіданні Священного Синоду 17 липня 2001 року під представництвом Патріарха Московського і всього Русі Алексія II отця Миколая Іскрівського долучили до лику святих, його останки вважаються святими мощами, а пам'ять святкують 2 жовтня.

Як доїхати? Щоб дістатися до села Іскрівка, треба спершу доїхати до райцентру Петрово (відстань із Кіровограду – 92 кілометри). Далі їдете у напрямку на Жовті Води – до села Петрівське (це біля 12 кілометрів), і повертаєте Ганнівка (ще дев’ять кілометрів). У Ганнівці повертаєте праворуч і їдете вздовж річки Жовтої аж до Інгульця, на якому стоїть село Іскрівка.