Жінка. Дім. Зміни: як рік досвіду перетворився на спільну історію сили, видимості та дії
Фінальний форум проєкту «Жінка. Дім. Зміни: Перетворення через досвід», що відбувся 24 січня, став не просто підсумком річної програми, а емоційною й змістовною кульмінацією великого шляху. Шляху, який пройшли понад півсотні жінок Кропивницького разом із командою громадської організації «Прес-клуб реформ» за підтримки Європейського фонду підтримки демократії (EED) .
Цей день був про досвід — прожитий, переосмислений і трансформований у нові дії. Про голос — який з’явився, зміцнів і став упевненішим. Про дім - як простір безпеки, відновлення і точки відліку для змін. І, звісно, про зміни - особисті, професійні, громадські.
Проєкт «Жінка. Дім. Зміни» стартував рік тому — у непростий для країни період, коли багато жінок опинилися в точці втрати звичних опор: дому, роботи, соціальних ролей. Саме тоді команда «Прес-клубу реформ» сформулювала ключову ідею програми: створити простір, у якому жінки зможуть не лише отримати знання й інструменти, а й прожити власний досвід змін — у безпеці, підтримці та спільноті.
За рік відбулося шість навчальних тренінгів, шість арт-терапевтичних практик, десятки консультацій у Центрі підтримки підприємництва, робота в командах, запуск соціальних ініціатив і отримання грантів. Але за сухими цифрами — живі історії, які й стали серцем фінального форуму .
Форум розпочався з неформальної вітальної кави — часу для обіймів, усмішок і коротких фраз «як ти?», за якими стояв цілий рік спільної роботи. Така смачна нотка була присутня в усіх зустрічах жінок, бо це важливо - зігріти, підтримати, обійняти. І вже з перших хвилин було відчутно: це не звітний захід і не офіційна конференція. Це — зустріч спільноти.
Офіційне відкриття задало тон усій події. Керівниця проєкту Вікторія Талашкевич, звертаючись до учасниць, говорила не мовою показників, а мовою сенсів: «Цей проєкт ніколи не був лише про навчання. Він був про шлях — іноді складний, іноді болісний, але завжди чесний. Ми хотіли, щоб кожна з вас побачила: ваш досвід має цінність, а ваш голос — значення. І сьогодні ми тут, щоб це ще раз підтвердити». Її слова стали містком до головного блоку форуму - відеопоказу «Історії перетворень», де були представлені 10 коротких фільмів про ініціативи учасниць, створених разом із командою PS Media. Теплі слова про кожну історію висловила ведуча форуму Наталія Фенько.
Кожне відео — це кілька хвилин життя: ідея, сумніви, перші кроки, помилки, підтримка і результат. У залі було тихо — хтось витирає сльози, хтось усміхається, впізнаючи себе в чужій історії. Подивитися всі відео можна на YouTube каналі Прес-клубу реформ.
Одна з учасниць, крафтова майстриця Наталя Іллічова, так описує свій шлях: «Я отримала те, за чим прийшла: нові знайомства, спілкування, подруг. Також знання і впевненість в собі!».
Для багатьох жінок цей проєкт став не лише навчальною програмою, а точкою реального життєвого повороту. Лікарка Тамілла Асрієва влучно назвала свій результат: “Участь у програмі дала мені чітке розуміння, як ефективно формулювати та доносити експертну позицію до широкої аудиторії. Я отримала практичні інструменти для роботи з медіа, публічних виступів і участі в суспільному діалозі. Головний результат — впевненість у власному голосі та розуміння, як перетворювати професійну експертизу на вплив!”
Наступним блоком стали живі презентації грантових проєктів у форматі «Живої книги». Анастасія Поліщук, Оксана Гончарова, Людмила Чистякова і Наталія Копієвська ділилися не успіхами «з плаката», а реальним досвідом. Пані Анастасія говорила про глибину трансформацій: «Результатів багато, одним неможливо обмежитися. Це і віра в свої сили, і навички, і неймовірна спільнота. Знання з проєкту — це концентрат практики, яку я змогла одразу застосувати. А ще — особистісне зростання, бо довелося пропрацьовувати власні внутрішні блоки». Її слова перегукувалися з досвідом Наталі Копієвської: «Я втілила свою мрію - створила історію для дітей, зробила через ШІ зображення до неї, отримала ресурс на поширення цього досвіду у бібліотеках, школах та центрах дитячого розвитку, щоб згуртувати дітей і батьків, щоб подарувати їм корисний інструмент для спілкування та розвитку».
Окремою, дуже важливою складовою проєкту стали арт-терапевтичні практики, які протягом року проводила мисткиня Марина Кашлакова. Вони не були «додатком» до навчання — радше його фундаментом. Коментуючи цей досвід, Марина говорить про мистецтво як мову, що дозволяє сказати те, для чого не завжди вистачає слів: «Творчість у цьому проєкті була способом повернення до себе. Через образ, колір, рух жінки дозволяли собі прожити складні емоції й побачити нові можливості. Часто саме в цих практиках народжувалися ідеї, які потім ставали проєктами». Цю думку підтверджували й учасниці. Багато хто відзначав, що саме арт-практики дали відчуття внутрішньої опори й ресурсу для подальших дій.
Фінальний нетворкінг став символічною кульмінацією дня. Учасниці складали пазли — буквально й метафорично. Кожна частинка знаходила своє місце, як і кожна жінка в цій спільноті. У процесі рефлексії народжувалися ідеї майбутніх співпраць, зустрічей, ініціатив. Валентина Гартовіна, Ольга Лугинець та Світлана Салій майже одностайно називали головним результатом саме нетворкінг і ком’юніті — середовище, у якому хочеться залишатися.
Для когось результатом стала власна втілена ідея, для когось - створений майданчик для комунікації, як от у Ганни Колєвої, для когось - авторський тренінг, як от у Ірини Ткаченко. А для когось — чітке розуміння пріоритетів і напрямку руху. Інна Краснощок підсумувала це так: «Головним результатом стало усвідомлення того, як громадський досвід та освітні ініціативи можуть взаємно підсилювати одне одного».
Завершуючи форум, Вікторія Талашкевич вручала подяки тренеркам і членкиням журі та сказала фразу, яка стала неофіційним слоганом дня: «Ми не прощаємося. Ми кажемо: Незабаром побачимося». І справді — цей форум був не фінальною крапкою, а комою в історії спільноти, яка продовжує жити, діяти й змінювати свої громади. Адже проєкт «Жінка. Дім. Зміни» показав: коли є безпечний простір, довіра і професійна підтримка - досвід перетворюється на силу. А сила - на конкретні дії. І головний результат цього року - не лише реалізовані ініціативи, а жінки, які тепер точно знають: їхній голос важливий, їхній досвід цінний, а зміни - можливі!
За фото дякуємо Ользі Васильєвій, за технічну підтримку - Івану Найді, за смаколики - кафе "Манго", за локацію - БЦ "Єлисаветград".
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?