Фінансова грамотність - що це та як цьому навчитися?

25.07.23, 14:00

Курс фінансової грамотності нещодавно знову стартував для дорослих у Кропивницькому. Спікер курсу з радістю погодився дати відповідь на декілька наших запитань після першого із запланованих шести занять.

Це Андрій Флоренко, економіст за освітою, який працює нині у редакції тижневика «Україна-Центр» та два роки тому розробив на замовлення національної мережі освітньо-культурних просторів «Гончаренко центр» грунтовий курс із основ фінансової грамотності. Курсом користуються у різних куточках держави, адже таких центрів нині діє вже три десятки по всій країні. У Кропивницькому заняття на курсі пройшло вже біля ста людей.

- Пане Андрію, як ви оцінюєте рівень фінансової грамотності загалом серед населення в Україні?

- Про рівень фінансової грамотності можна було б говорити, якби вона була у всіх людей. Якщо ми говоримо про людей старшого віку, то її результатом було б те, що вони б не ходили до різних фінансових пірамід у пошуках «грошей з неба». Якби у молодших людей була фінансова грамотність на достатньому рівні, то студенти порахували б витрати на відео карти задля отримання криптовалют, і відмовилися від цього «заробітку», адже зрозуміли б, що це піраміди на яких важко заробити. Фінансова грамотність – це не лише про біржові операції або інвестиції у прикраси. Це навички, як заповнити декларацію підприємця, або сплатити комунальні платежі. Для багатьох це вже є непростою задачею.

Проблема в тому, що на шкільному рівні цього не розповідають. Коли я складав курс з фінансової грамотності, то спершу спирався на шкільний український підручник. З кожною групою я змінював матеріал. Додавав цікавих і практичних моментів. З первинного матеріалу залишилась добре, якщо половина. Тому український підручник з фінансової грамотності - це халтура, на якій розпиляли кошти. Практики там дуже мало, більше – нікому незрозумілої та непотрібної теорії і визначень. Втім, я б не сказав, що у нас все прямо так погано із фінансовою грамотністю, але точно нижче задовільного.

- Які конкретні наслідки можуть бути для людини, яка не має достатньої фінансової грамотності?

- Складні наслідки викликає потрапляння до фінансових пірамід та всіляких шахрайських схем. Наприклад: «Ви виграли автомобіль, тепер вам треба скинути нам тисячу, поки ваші конкуренти вас не обігнали». Також це схеми з використанням всяких бізнес-моделей, прикладом цього є різні книжкові клуби. Для того, аби купити там одну хорошу книгу зі знижкою, ти маєш придбати купу непотребу.

- Чи впливає, на Вашу думку, рівень фінансової грамотності на економіку країни в цілому?

- Звісно, впливає. І не тільки на економіку, але й на політичне життя. Особливо безграмотністю людей користуються усілякі популісти. Нажаль багатьом заходять розмови про те, що зараз все погано, а підприємці – це бариги, котрі багатіють на простому народу. А раніше було так класно, коли давали безкоштовні квартири, а хліб і морозиво коштували копійки. Люди не знають, або забувають, що ті квартири в жодному разі не були безплатними. Існував високий податок, який підприємство забирало з їх заробітної платні та витрачало на будівлю цих самих квартир. До того ж ці квартири їм не належали, в будь-який момент могли прийти та «попросити», тому що квартира була власністю радянського підприємства.

Невисокий рівень фінансової грамотності призводить до того, що в політиці багато голосів виборців набирають популісти, які розповідають, що комунальні платежі будуть скасовані або будуть копійчаними, а кожен вчитель отримуватиме заробітну платну в 4000$, якщо ці гроші відняти у якогось «бариги». Свіжий приклад - підняття тарифу на електроенергію у два рази, паралельно з яким анонсували підняття тарифу на водопостачання. Пізніше сказали, що тариф на водопостачання залишиться незмінним. «Простий нарід» відразу зрадів, що влада про них дбає. Але люди не усвідомлюють, що вода постачається помпами, які живляться від електроенергії, і це закладено в тариф. Водоканал, якщо не підняв тариф в липні, то підніме у вересні, бо йому самому не буде чим платити за електроенергію, і будемо без води.

- Які методи інформування та навчання є найбільш ефективними, на вашу думку, для покращення рівня фінансової грамотності серед населення?

- У шкільній програмі є курс фінансової грамотності, але вести курси мало. Потрібно залучати спеціалістів-практиків, бо той підручник, що є в нас- це нудота і суха теорія, що немає жодного зв'язку з реальним життям, чи фінансовою грамотністю. Курси потрібні та потрібна практика, людина має попрацювати з бізнесом, подивитися з чого складається заробітна платня. Можливо поспілкуватися з підприємцем, який розповість як він платить заробітну платню і чому саме в такому розмірі. Бо з прибутку сплачується: оренда приміщення, інші платежі і комунальні послуги, а комерційний тариф в декілька разів вищий.

Саме через це потрібен комплекс заходів, наприклад, у школах розповідати про базові речі. Не про криптовалюти, а про те, як сплатити комуналку чи зареєструвати свій бізнес, подати декларацію в податкову. Немає простого рішення, якщо викладання фінансової грамотності було відсутнє десятиріччями. Надолужувати втрачене потрібно буде роками. Фінансова грамотність - це не якісь секрети, як розбагатіти за тиждень. Це про те, як контролювати свої видатки, як подати декларацію, або ж як допомогти батькам відкрити свій бізнес з продажу виробів з бісеру, який вони роблять власноруч.

- Які основні помилки роблять люди, які тільки починають займатися своїми фінансами і як їх уникнути?

- Фінансові піраміди. Люди знають, що там щось не так, але кожен вважає себе розумнішим за іншого, переконаний, що встигне отримати прибуток. Частіше за все це закінчується тим, що вони програють. Це називається «ефект персони, що вижила». Чому так? Тому що всі знають людей, котрі отримали прибутки, але ніхто не знає, скільки людей прогоріли. Це стосується не тільки пірамід, але й бізнесу.

- Як ви оцінюєте роль держави та банків у покращенні рівня фінансової грамотності серед населення?

- Якщо казати про банки, то це не їх сфера роботи. Вони не мають працювати над фінансовою грамотністю. Якщо говорити про шахрайські банки, вони навпаки не зацікавлені у фінансовій грамотності людей. Якщо казати про державу на глобальному рівні – так. Фінансова грамотність є запорукою стабільної економіки, ефективної роботи фінансової системи, економічної системи, відсутності панічних настроїв, які можуть призводити до руйнування державного строю. Результат виборів 2019 року, на мою думку, і є показник фінансової безграмотності. Деякі групи цим скористалися. Тому ефективна держава має бути зацікавлена у високому рівні фінграмотності населення.

- Які поради ви можете дати тим, хто хоче покращити свій рівень фінансової грамотності?

- Перш за все спробувати визначити, що саме ми хочемо виправити у своїй фінансовій грамотності. Якщо це економія, вміння вести бюджет – починаємо шукати собі програму, яка дозволить нам користуватися своїми надходженнями, витратами. Якщо хтось має бажання попрацювати над такими штуками, як амортизація своїх покупок; як правильно скорегувати свої витрати, то це вже інші курси. З цього етапу вам вже допоможуть ютуб курси, підручники та будь-які інші джерела. Починайте з простих, дрібних кроків, не намагайтеся відкрити справу на мільйони доларів, а хоча б отримати свій перший прибуток через продаж дрібних сувенірів в Інстаграмі або щось інше. І потім вже масштабувати свій досвід та успіхи.

спілкувалася - Єлизавета Хотян