ТОП 5 плюс одна проблема у поводженні з відходами на Кіровоградщині

18.11.21, 16:00

Від порушень законодавства до значного накопичення – екоактивісти громадської організації «Флора» склали ТОП 5+1 проблем у поводженні з відходами, актуальними для громад Кіровоградщини.

№1. Не відповідність схем санітарної очистки територій населених пунктів вимогам чинного законодавства.

Розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів є одним з 13 повноважень органів місцевого самоврядування, закріплених статтею 21 Закону України «Про відходи». Такі схеми мають відповідати державним будівельним нормам, зокрема ДБН Б.2.2-6:2013– «Склад та зміст схеми санітарного очищення населеного пункту». Такі схеми мають визначати черговість здійснення заходів санітарного очищення, обсяги робіт, систем і методів поводження з побутовими відходами, необхідної кількості спеціально обладнаних транспортних засобів збирання та перевезення побутових відходів та інших необхідних машин, механізмів і устаткування, а також інші релевантні аспекти. Разом з тим, незважаючи на наявність доволі детально виписаних норм та підходів у розробці схем санітарного очищення, для територіальних громад області розробка та затвердження схем, які б відповідали всім чинним вимогам, залишається проблемою.

№2. Порушення законодавства при використанні сміттєзвалищ.

На сьогодні, у Кіровоградській області зафіксовано 420 місць видалення побутових відходів, які розташовані у 12 містах, 16 селищах міського типу та у 392 сільських населених пунктах. При цьому лише 310 таких сміттєзвалищ мають паспорти. Такі документи мають бути розроблені відповідно до вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №435 від 01.12.2010 року.

Однак виявляється, що навіть більшість з вже паспортизованих не відповідають вимогам природоохоронного законодавства. Окрім того, у деяких громадах має місце ситуація, коли замість підприємства, власником сміттєзвалища є сільська рада. При такому підході формується хибна практика, коли сільська рада сама собі платить екологічний податок.

№3. Захоронення необроблених побутових відходів.

Деякі території продовжують практику захоронення побутових відходів без їх попередньої обробки чи переробки. Такий підхід до поводження з відходами мав завершитись з 1 січня 2018 року. Адже зметою обмеження та запобігання негативного впливу відходів на навколишнє середовище та здоров'я людини в Закон України «Про відходи» була внесена відповідна заборона.

№4. Відсутність чіткої та обґрунтованої тарифікації на окремі види побутових відходів.

У деяких громадах немає регульованого тарифу на поводження з іншими (окрім твердих) видами побутових відходів. Наприклад, з рідкими, ремонтними та\або великогабаритними.

№5. Відсутність укладених договорів виконавців послуг зі споживачами.

Виявляється, у деяких громадах має місце практика, коли провайдери послуг щодо поводження з відходами не мають договірних відносин безпосередньо із споживачами таких послуг. Прикладом є ТОВ «Екостайл», який надає послуги щодо поводження з побутовими відходами в обласному центрі: близько 40% мешканців не мають договорів з цією кампанією.

№6. Значне накопичення промислових відходів.

В Кіровоградській області накопичено щонайменше 516.7 млн. т. відходів І-ІV класів небезпеки, які мають бути під особливою увагою, адже є суттєвим чинником негативного впливу на навколишнє середовище. Відповідно до статистичних даних, саме така кількість накопичена на сховищах організованого складування станом на 01 січня 2019 року. При цьому загальний відсоток промислових відходів, які були утилізовані, спалені або видалені у спеціально відведені місця, залишається вкрай низьким. Так, у 2020 році, загальний відсоток склав: а) відходів І-IV класів небезпеки – 6.7%; б) в тому числі, І-ІІІ класів небезпеки – 7.6%.

автор - Бочаров-Туз Володимир, керівник аналітично-дослідного центру ГО «Флора»

Стаття підготовлена в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Зміст належить організаторам і не обов’язково відображає погляди Уряду Швеції. Відповідальність несе виключно Громадська організація «Флора».