Як жінки приходять у «чоловічі професії» та підкорюють їх: Історія друга

11.06.21, 10:00

У сучасному світі досі існує проблема розподілу професій на «жіночі» та «чоловічі». Жінки відчувають супротив суспільства, коли хочуть стати будівельницями чи пілотесами. Чоловіки отримують шквал негативних коментарів від свого оточення, коли вирішують стати нейл-майстерами чи нянями.

Ми розповімо вам історії трьох жінок, які закрили очі на стереотипи, почали працювати в «чоловічих професіях» та добились успіху в них.

«Робота на будівництві не була моєю мрією, але в такій професії можна стати емоційно сильнішою» (Дар’я Герман)

«Людям складно було сприймати те, що жінка, так само як і чоловік може керувати 80-тонною машиною» (Вікторія Арделян)

«Вісімдесят відсотків чоловіків моїх учениць проти того, аби вони сідали за кермо» (Анна Бічкалюк)

Історія друга: Вікторія Арделян

Я росла в авіаційній родині. Мій прадід літав під час війни, дідусь був штурманом, батько командиром B737. Змалечку мені прищеплювали любов і повагу до авіації, неба і льотної роботи. Коли мені було 6 років, я вирішила, що теж дуже хочу керувати літаком. Хочу стати пілотом. Після закінчення школи вступила до КЛАНАУ, потім навчалася в Baltic aviation academy, у Вільнюсі.

З дитинства моє оточення зазвичай дуже дивувало моє бажання стати пілотом, тим більше, що раніше ця професія не була такою поширеною серед жінок. Людям складно було сприймати те, що жінка, так само як і чоловік може керувати 80-тонною машиною. Але моя сім'я та друзі завжди підтримували мене в моєму виборі і я відчуваю себе щасливою людиною, тому що мені таки вдалося прийти до своєї мрії.

З 2017 року я працюю другим пілотом в авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України», керую Боїнгом 737. Мій звичайний робочий день починається з того, що мене та моїх колег пілотів привозять в термінал Д, де у нас знаходиться кімната брифінгу, там ми зустрічаємося з усім іншим екіпажем. Беремо передпольотні плани, дивимося документи необхідні для рейсу, знайомимося з іншими колегами, оскільки у нас планується кожен рейс з різними колегами, потім проходимо контроль на безпеку, митницю і йдемо до літака. Проводимо передпольотний огляд та підготовку до вильоту і виконуємо рейс.

Зазвичай мій графік планується на місяць вперед, він дуже різноманітний. Рейси можуть бути кожен день, можуть бути через день, є денні та нічні, а також рейси, які проходять з обіду в ніч наприклад. Оскільки географія польотів нашої авіакомпанії дуже велика, то за місяць можна побувати й в Європі й в Азії й на півдні. Існують певні норми нальоту і норми відпочинку згідно з якими й планується графік роботи на місяць.

В авіації не буває випадкових людей. Пілот-професія безстатева. В ній немає поділу на жінок і чоловіків. В нашій авіакомпанії працює дві пілотеси. Ми виконуємо однакову роботу і повинні однаково якісно виконувати свої обов'язки. Коли людина компетентна у своїй професії й знаннях, ніяких проблем і питань з приводу того, що ти жінка не виникає. З упередженим ставленням мені не доводилося стикатися, я знаходжусь серед фахівців, які поважають свою роботу. Мені комфортно працювати з колегами. Вони ставляться до мене як до фахівця, професіонала, який зобов’язаний якісно виконувати свою роботу.

Найголовніше - мати величезне бажання, обов'язково потрібно вірити в себе, у свої сили, і не слухати тих хто говорить вам що ви не зможете цього зробити або це робота не для вас. Якщо дійсно дуже хочеться, то все обов'язково вийде. В сучасному світі в багатьох професіях вже немає різниці чоловік ти чи жінка, важливо лише те, який ти фахівець, і як ти ставишся до своєї справи.

Я щаслива, бо займаюся улюбленою справою і хоча довелося пройти довгий шлях з різних навчань і перевірок я завжди йшла до своєї мрії й знала, що обов'язково повинна її реалізувати.

Записала Віта Банташ