Медіа Кропивницького найбільше залучають експерток серед медіа України
Кінець зими означає нову хвилю гендерного моніторингу медіа Кіровоградщини, який веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. Які новини коментували жінки та чоловіки на Кіровоградщині у лютому? Експертами з якої теми журналісти частіше вважають чоловіків, а з якої – постійно запрошують «до мікрофону» жінок? Дізнавайтеся про це у нашій аналітиці, створеній на основі моніторингу десяти обласних сайтів та газет.
Цього року аналізу будуть підлягати публікації у п’яти обласних газетах («Кіровоградська правда», «Нова газета», «Україна-Центр», «Народне слово» та «21-ий канал») та п’яти інтернет-виданнях («З перших уст», «Кіровоград24», «Час Тайм», «Точка доступу» та «Центрально-українське бюро новин»).
«Із початку минулорічного карантину у медіа Кіровоградщини спостерігається менша кількість новин, що обумовлено і зменшенням кількості журналістів через падіння прибутків і обсягів реклами, і зменшенням кількості подій, про які пишуть видання», - коментує Вікторія Талашкевич.
Експертка переконана, що з одного боку пандемія коронавірусу оприявила проблему малої кількості надійних джерел інформації, до яких можуть звернутися журналісти з різних питань та тем, а з іншої зробила більш видимими в інформаційному просторі таких фахівчинь, як головні лікарки, сімейні лікарки, директорки освітніх установ та інших жінок, залучених до процесу коментування ситуації з ковідом.
Говорячи про стереотипи, які присутні у місцевій пресі, то у період, який ми досліджували жодних висловлювань, які можна було б віднести до цієї сфери, помічено не було. Що ж стосується використання фемінітивів, то і друковані, і Інтернет-медіа застосовують їх все більш впевнено. Зокрема, у текстах вже є постійно присутніми та часто вживаними такі фемінітиви, як «директорка», «громадська діячка», «завідувачка», «заступниця», «начальниця», «фахівчиня», або «речниця». Є у медіа Кіровоградської області і такі рідко вживані, але від того не менш приємні, як «фольклористка», «городянка», «фельдшерка», «водійка», «медіатренерка», «перукарка», «стилістка», «екозахисниця», «посадовиця», «членкиня» та «мисткиня».
Втім, маскулінітиви продовжують з’являтися і у газетах, і в Інтернет-виданнях. Зокрема, на сайті «Кіровоград24» в одній статті Тетяна Білоусова названа і «директором», і «директоркою» центру зайнятості. Можливо, це передрук релізу, надісланого до медіа від прес-служби. Тут відслідковується певна тенденція, бо в іншому матеріалі від центру зайнятості теж спочатку Олена Дмитрієнко зазначається як «фахівчиня», а далі про цю ж людину пишуть «провідний фахівець».
Переходячи до статистики залучення жінок в якості експерток, варто зазначити, що готуючи власні інформаційні та аналітичні матеріали, медіа Кіровоградщини все ще у більшості випадків обирають в якості експертів та спікерів саме чоловіків. Втім, за результатами дослідження, саме у медіа Кіровоградщини найвищий сумарний відсоток експерток (42%) серед медіа інших областей України.
Зокрема, газета «Кіровоградська правда» підготувала дуже цікаву статтю про користь та шкоду шампунів, в якій наводяться фахові думки та поради відразу кількох експерток. Перша з них процитована перукарка Юлія Володимирівна, хоча вона й згадується, як «фахівець». Зате у наступному абзаці вона ж згадана як стилістка. Наступна експертка – це косметолог (використано маскулінітив) Владислава Бенни. Далі згадується дерматолог, головна лікарка Мар'яна Попович. Очевидно, редакції не вдалося підібрати фемінітив до слова «дерматолог». В іншій статті так само в одному реченні співмешкають фемінітив та маскулінітив – «...викладачкою якої є педагог Марина Долгіх».
Якщо говорити про загальний індекс гендерної чутливості тих медіа, які підлягали моніторингу, то він включає, крім експерток і героїнь, ще й фемінітиви. Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий. Серед газет – це «21 канал», серед сайтів – це «Точка доступу».
Справа в тім, що в окремих виданнях показники експерток і героїнь більші за 50%. Таким чином ми спостерігаємо дисбаланс щодо чоловіків, тому показник гендерної чутливості визначаємо дзеркально – вже не за кількістю жінок, а кількістю чоловіків.
«Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що протягом останніх двох років, коли ведеться моніторинг медіа Кіровоградщини, спостерігається прогрес у використанні збалансованого тендерного підходу щодо підбору тем, запрошення експертів та експерток, висвітлення історій героїв та героїнь, використання фемінітивів. Але ще є велика робота попереду, до якої редакціям варто підходити раціонально, зважено і з розумінням, що це не тільки вимога часу, але й конкурентна перевага», - переконана Вікторія Талашкевич.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?