Сутність економічного (господарського) механізму, його типи

12.04.20, 12:00

Кожен вид економіки має свій механізм регулювання економічних процесів, або господарський механізм. Так, прийнято вважати, що в ринковій економіці діє механізм ринкового саморегулювання. Регулятором адміністративно-командної економіки є планово-державний механізм (адміністративно-командна система управління). Управління змішаною національною економікою – це механізм, який містить в собі ринкове саморегулювання та державне централізоване управління в їх органічній єдності.

Проте в силу постійного розвитку та ускладнення продуктивних сил та економічних відносин, елементи ринкового механізму зазнали значних змін і були доповненні соціальним контролем з боку суспільства (ЗМІ, релігій­ні, соціальні, культурні, політичні організації тощо) та крупного бізнесу в особі сучасних корпорацій та надфірмових утворень. Усі вони у своїй сукупності становлять єдину систему механізмів регулюючого впливу на національну економіку країни. В Україні переважає адміністративне (державне) регулювання економічного буття, проте ринкові та позаринкові механізми регулювання та управління економікою хоч і повільно, про­те розвиваються та доводять свою ефективність поряд із державним втру­чанням в господарські процеси. Їх поєднання у структурі господарського механізму України в кінцевому результаті має привести до формування єдиної комплексної стабільної і оптимальної системи регулювання націо­нальної економіки.

Механізм макроекономічного регулювання ринкової економіки змішаного типу – це система макроекономічних регуляторів, що складається з таких основних елементів:

-ринкові регулятори;

-важелі державного впливу на економіку;

-корпоративне управління;

-інститут соціального партнерства.

Механізм ринкового саморегулювання полягає у русі важелів попиту і пропозиції у випадку порушення ринкової рівноваги. Якщо пропозиція перевищує попит, це створює надлишок продукції, і продавці починають реалізовувати його за нижчими цінами. У випадку перевищення попиту над пропозицією виникає ринковий дефіцит – нестача товарів. Тоді продавці починають піднімати ціни на свою продукцію, відновлюючи таким чином ринкову рівновагу.

У випадку збільшення пропозиції при незмінному попиті, буде знижуватись ціна і зростати обсяг реалізації – і навпаки. Якщо при незмінній пропозиції зростатиме попит – то і ціна, і обсяги виробництва зростатимуть, і навпаки.

Рівноважне збільшення як попиту так і пропозиції призведе до збільшення обсягів виробництва, а ціна залишиться на попередньому рівні.

Дефіцит – явище, що виникає в умовах перевищення попиту над пропозицією, у випадку відсутності можливості збільшення обсягу виробництва необхідного товару. Він підвищує ринкові ціни та стимулює виробництво і є однією з найхарактерніших рис командно-адміністративної економіки, в умовах ринку – явище нетипове.

Дія механізму ринкового саморегулювання здійснюється через взаємодію важелів попиту і пропозиції та їх впливу на формування рівноважної ціни.

Рис. 1. Ринкова рівновага

При цьому надмірне зростання попиту може компенсуватись збільшенням обсягів виробництва, а надвиробництво вимагає посилення заохочувальних мотивів до придбання.

Дерегуляція економіки – система заходів держави, спрямована на лібералізацію усіх економічних відносин, зменшення обсягів втручання держави у господарський механізм.

Розрізняють такі прогресивні моделі господарського механізму.

Американський господарський механізммаксимально лібералізована система управління національної економіки, у якій основний акцент переноситься на ринкові регулятори економічних процесів; державне управління зводиться до використання правових і опосередкованих методів з метою створення „правил гри” і сприятливих умов для розвитку бізнесу.

Серед найрозвинутіших індустріальних країн, США є майже хрестоматійною ілюстрацією вільного ринку. У цій країні сформувалася сильна, конкурентоспро­можна економіка, в якій держава відіграє незначну роль. Політичне мислення у США традиційно ґрунтується на не­довірі до надто сильної урядової влади. Декларацію про неза­лежність було проголошено 1776 p., і того ж року побачило світ класичне обґрунтування ринкової економіки – дослі­дження А. Сміта „Про природу і причини багатства наро­дів”. Масштаби США, її політична філософія, розмаїття культурних та інших традицій, а також мирні умови її існу­вання сприяли тому, що історично держава мало втручалася в економіку, яка бурхливо розвивалася.

Лібералізація– це спосіб організації економічної системи, який передбачає вільний рух праці, капіталу, цін, підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності, заснований на принципах рівно­правного партнерства суб’єктів ринку та обмеженого втручання держави.

Японський господарський механізм централізоване регулювання соціально-економічного розвитку країни з боку держави на основі використання переважно економічних, опосередкованих та неформальних методів регулювання економіки. При цьому в суспільстві домінує психологія колективізму, солідарності, підпорядкування особистих інтересів колективним і державним.

Особливістю японської моделі ринкової економіки є те, що вона увібрала в себе кращі світові політичні, економіч­ні, наукові здобутки. Японія не стільки створювала власні новації ринкової економіки, як запозичувала їх у США, Європи та інших країн, зберігаючи при цьому національ­не, політичне та релігійне мислення. Свій суспільний ук­лад японці вміло пристосовували до нових економічних відносин. Історія Японії засвідчує, що впродовж двох з по­ловиною століть, з 1603 по 1854 рік, країна була майже цілком ізольована від зовнішнього світу, оскільки феодаль­ні правителі Японії вбачали в цьому умову досягнення внутрішньої політичної стабільності. Феодальна система того періоду в поєднанні з віковими традиціями конфуціанства сприяла закріпленню багатьох характерних особли­востей японської економіки, зокрема домінування групи над особистістю і певна недовіра до аутсайдерів. Після бур­жуазної революції 1868 p., так званої Реставрації Мейдзи, феодальну систему Японії було ліквідовано, і країна всту­пила в епоху капіталізму. Однак японський капіталізм формувався під впливом історичних традицій. Японія і те­пер є більш ієрархічним, менш індивідуалізованим сус­пільством, ніж західні держави, що позначається на орга­нізації її підприємств і фінансових ринків.

Шведський господарський механізм управління соціально-економічним розвитком країни на основі активного втручання держави у процес розподілу і перерозподілу доходів, створення потужної системи соціального захисту населення, домінування ідей рівності та солідарності; прийнято вважати, що в Швеції існує найпотужніша система соціального захисту в світі. Багато хто називає шведську економічну модель – соціалізмом.

Німецький господарський механізм система управління національної економіки з активним використанням ринкових регуляторів, насамперед конкуренції, і створенням на державному рівні ефективної системи соціального захисту громадян.

Політичний, національний та економічний розвиток країн Західної Європи має інші традиції. Більшість із них були в минулому монархіями, і традиційно уряд мав пре­рогативу в питаннях управління економікою. На початку XIXст. в Європі панувала феодальна система, не пов’язана з поняттям „економічна свобода”. Ця свобода часто „дару­валася” державою згори замість того, щоб бути завойова­ною. Соціальна прірва між знаттю та селянством породжу­вала суспільні конфлікти. Саме ці та інші історичні фактори визначили суттєву роль держави як „регулятора” соціаль­них конфліктів. Наприкінці XIX ст. з ініціативи рейхс­канцлера Отто фон Бісмарка в Німеччині вперше було прийняте соціальне законодавство, спрямоване на забезпе­чення певної соціальної стабільності (у США, де переважа­ла орієнтація на вільний ринок, таке законодавство було запроваджено через півстоліття як частина „Нового курсу” Франкліна Рузвельта часів Великої депресії 1929–1933 pp.). Отже, вже за часів Бісмарка й відтак після Дру­гої Світової війни, держава у Західній Європі починає відігравати винятково важливу роль в управлінні системою соціального забезпечення та обмеженні нерівності в розпо­ділі доходів.

Специфіка історичних традицій і політичної філософії США, європейських держав і Японії впливає на організа­цію економічного життя цих країн. Так, у країнах ЄС част­ка урядових витрат вища, ніж у США та Японії, що пояс­нюється особливим ставленням цих країн до системи державного соціального забезпечення як способу обмеження нерівності доходів і утримання суспільної стабільності. В Японії, наприклад, обсяг суспільних асигнувань набагато нижчий, більшу частину соціальних потреб задовольняє сім’я (зокрема, діти зобов’язані піклуватися про своїх батьків похилого віку). У США, попри соціальний захист, громадяни розраховують передусім на себе.

Одним із наслідків такого підходу до соціальної політи­ки є нерівність у доходах. Відсоток людей, що живуть за межею бідності, у США вищий, ніж у Європі та Японії, не­зважаючи на те, що Америка – найбагатша країна світу.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!