Збалансованість національної економічної системи
Збалансованість національної економічної системи досягається через оптимізацію національних ідеологічних, політичних, демократичних, економічних та соціальних пропорцій.
Для України актуальною є оптимізація пропорцій в усіх сферах національно-державного і економічного будівництва. Вона визначає стан економічного зростання і підвищення добробуту населення. У свою чергу, оптимізація національних пропорцій у сфері державотворення і економіки залежить від національно-державного і національно-економічного мислення громадян країни. З урахуванням того, що перехід до ринку – це перехід до нової системи мислення, передусім мають відбутися зміни у співвідношенні прихильників і опонентів ринкових реформ на користь перших.
Пропорції – стійкі співвідношення між двома показниками протягом декількох років. Національні пропорції є складною системою співвідношень таких основних груп показників:
1) пропорції національної самосвідомості – виражають співвідношення населення і влади за критеріями національного патріотизму, національного нігілізму, національної винятковості;
2) пропорції національно-державного мислення – виражають співвідношення населення і влади за критеріями ідеологічного, політичного і державного мислення, зокрема національної чи соціальної демократії; створення державного механізму для дотримання законів, які захищають права людини, чи механізму, в якому домінує культ державної установи, державного чиновника або природного господарського монополіста та ін.;
3) пропорції національно-економічного мислення – виражають співвідношення за критеріями економічних прав і економічної свободи людини та виробничого колективу, зокрема орієнтація економіки на приватну чи державну власність; лібералізацію чи централізацію руху праці та капіталу; стимулювання праці і виробництва економічними методами чи „тіньовими”, кримінальними; розподіл доходів за результатами праці кожного чи за посадами, титулами, званнями, державним статусом та ін.;
4) пропорції виробництва В і споживання В* – співвідношення виробничих і споживчих потреб В* та виробничих можливостей економіки В.
Можливі такі співвідношення:
– В = В* (національне виробництво задовольняє національні потреби в товарах і послугах);
– В > В* (національне виробництво задовольняє національні потреби, існує надлишок товарів і послуг);
– В < В* (національне виробництво не задовольняє національних потреб, існує дефіцит товарів і послуг);
5) пропорції виробничої структури національного продукту:
– В = Вм + Вп (співвідношення у національному продукті частки сфери матеріального виробництва Вм і частки сфери послуг Вп);
– Вм = Вб + Вс (співвідношення у продукті сфери матеріального виробництва частки базових виробництв Вб (металургія, хімія, гірничовидобувна промисловість, енергетика, важке машинобудування та ін.) і частки соціальних виробництв Вс (галузі виробництва товарів широкого вжитку – для споживчого ринку));
6) пропорції вартісної структури національного продукту:
– В = О + dB(співвідношення у вартості національного продукту частки проміжного споживання О і частки валової доданої вартості dB);
–dB= T+ В (співвідношення у валовому внутрішньому продукті частки на оплату праці найманих працівників Т і частки валового прибутку В);
– В = А + ЧП (співвідношення у валовому продукті частки амортизаційних нарахувань на основний капітал А і частки чистого прибутку ЧП);
7) пропорції розподілу валового внутрішнього продуктуdB*:
–dB* = С + Б + К + (Е – І) (співвідношення між споживанням домашніх господарств С, держави Б, капіталовкладеннями К і чистим експортом: ЧЕ = Е – І);
8) пропорції натурально-вартісної і грошової форм національного продукту:
–Qц = vГм (кількість товарів та їх ціна Qц дорівнюють кількості грошової маси та її оборотності vГм);
–Qц > vГм (нерівність, що виражає дефіцит грошової маси, її оборотності або надлишок товарів і послуг);
–Qц < vГм (нерівність, що виражає надлишок грошової маси, її оборотності або дефіцит товарів і послуг);
– С = С* (доходи домашніх господарств С дорівнюють їх витратам – С*);
– С > С* (доходи домашніх господарств більші, ніж витрати, можливі заощадження);
– С < С* (доходи домашніх господарств менші за витрати, потрібні державні субсидії);
– Б = Б* (доходна частина державного бюджету Б дорівнює витратній частині Б*);
– Б > Б* (доходна частина державного бюджету більша за витратну, можливий профіцит);
– Б < Б* (доходна частина державного бюджету менша за витратну, можливий дефіцит);
– К = К* (наявні ресурси капітальних вкладень К дорівнюють реальним капітальним вкладенням К*);
– К > К* (наявні ресурси капітальних вкладень більші за реальну потребу у внутрішніх капітальних вкладеннях, можливе вивезення капіталу за кордон);
– К < К* (наявні ресурси капітальних вкладень менші за реальну потребу у внутрішніх капіталовкладеннях, потрібні внутрішні та іноземні запозичення);
– Е = І (експорт дорівнює імпорту, сальдо платіжного балансу ЧЕ дорівнює нулю);
– Е > І (експорт більший за імпорт, сальдо платіжного балансу додатне, можливі резерви іноземної валюти);
– Е < І (експорт менший за імпорт, сальдо платіжного балансу від’ємне, необхідні внутрішні та зовнішні запозичення, що призводить до внутрішньої і зовнішньої заборгованості).
Абсолютно збалансованої і стабільної економічної системи не існує, оскільки це передбачає цілковиту статичність її складових і системи загалом та ізоляцію від зовнішніх економічних впливів, а будь-яка ізоляція призводить до відмирання системи. Йдеться лише про національну економічну систему з порівняно високим рівнем збалансованості й стабільності. Такими в 90-ті роки XXст. були господарські системи розвинутих країн. Однак життєздатність високостабільних економічних систем обмежена певним періодом, і для підтримання рівня стабільності необхідні постійне прогнозування та регулювання соціально-економічних процесів. У розбалансуванні економічної системи завжди зацікавленні певні політичні та корумповані елементи, які, спекулюючи на труднощах, що виникають в економіці, наживаються на фінансових та інших махінаціях. Спроби стабілізації економічної системи можуть натикатися на жорсткий опір як ззовні, так і зсередини, що гальмує досягнення вищого рівня збалансованості та стабільності, або унеможливлює їх і, як наслідок, – розбалансованість і дестабілізація економіки.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.
2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.
4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.
5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
6. Заблоцький Б. Ф. Перехідна економіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : ВЦ „Академія”, 2004. – 512 с. (Альма-матер).
7. Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України : Національна макроекономіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : Академвидав, 2003. – 368 с. (Альма-матер).
8. Яковенко Р. В. Інституційні національно-економічні пропорції [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : http://www.surma-ua.info/?p=6883. – Назва з титул. екрану.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?