Збалансованість національної економічної системи

24.03.20, 12:00

Збалансованість національної економічної системи досягається через оптимізацію національних ідеологічних, політичних, демокра­тичних, економічних та соціальних пропорцій.

Для України актуальною є оптимізація пропорцій в усіх сферах національно-державного і економічного будів­ництва. Вона визначає стан економічного зростання і під­вищення добробуту населення. У свою чергу, оптимізація національних пропорцій у сфері державотворення і еконо­міки залежить від національно-державного і національно-економічного мислення громадян країни. З урахуванням того, що перехід до ринку – це перехід до нової системи мислення, передусім мають відбутися зміни у співвідно­шенні прихильників і опонентів ринкових реформ на користь перших.

Пропорції – стійкі співвідношення між двома показниками про­тягом декількох років. Національні пропорції є складною системою співвідно­шень таких основних груп показників:

1) пропорції національної самосвідомості – виража­ють співвідношення населення і влади за критеріями національного патріотизму, національного нігі­лізму, національної винятковості;

2) пропорції національно-державного мислення – ви­ражають співвідношення населення і влади за критеріями ідеологічного, політичного і державного мислення, зокре­ма національної чи соціальної демократії; створення дер­жавного механізму для дотримання законів, які захища­ють права людини, чи механізму, в якому домінує культ державної установи, державного чиновника або природно­го господарського монополіста та ін.;

3) пропорції національно-економічного мислення – виражають співвідношення за критерія­ми економічних прав і економічної свободи людини та ви­робничого колективу, зокрема орієнтація економіки на приватну чи державну власність; лібералізацію чи централізацію руху праці та капіталу; стимулювання праці і виробництва економічними методами чи „тіньовими”, кримінальними; розподіл доходів за результатами праці кожного чи за посадами, титулами, званнями, державним статусом та ін.;

4) пропорції виробництва В і споживання В* – співвід­ношення виробничих і споживчих потреб В* та виробни­чих можливостей економіки В.

Можливі такі співвідношення:

В = В* (національне виробництво задовольняє націо­нальні потреби в товарах і послугах);

В > В* (національне виробництво задовольняє націо­нальні потреби, існує надлишок товарів і послуг);

В < В* (національне виробництво не задовольняє на­ціональних потреб, існує дефіцит товарів і послуг);

5) пропорції виробничої структури національного про­дукту:

В = Вм + Вп (співвідношення у національному про­дукті частки сфери матеріального виробництва Вм і частки сфери послуг Вп);

Вм = Вб + Вс (співвідношення у продукті сфери мате­ріального виробництва частки базових виробництв Вб (ме­талургія, хімія, гірничовидобувна промисловість, енерге­тика, важке машинобудування та ін.) і частки соціальних виробництв Вс (галузі виробництва товарів широкого вжитку – для споживчого ринку));

6) пропорції вартісної структури національного про­дукту:

В = О + dB(співвідношення у вартості національно­го продукту частки проміжного споживання О і частки ва­лової доданої вартості dB);

dB= T+ В (співвідношення у валовому внутрішньо­му продукті частки на оплату праці найманих працівників Т і частки валового прибутку В);

В = А + ЧП (співвідношення у валовому продукті частки амортизаційних нарахувань на основний капітал А і частки чистого прибутку ЧП);

7) пропорції розподілу валового внутрішнього продук­туdB*:

dB* = С + Б + К + (Е – І) (співвідношення між спо­живанням домашніх господарств С, держави Б, капітало­вкладеннями К і чистим експортом: ЧЕ = Е – І);

8) пропорції натурально-вартісної і грошової форм на­ціонального продукту:

Qц = vГм (кількість товарів та їх ціна Qц дорівнюють кількості грошової маси та її оборотності vГм);

Qц > vГм (нерівність, що виражає дефіцит грошової маси, її оборотності або надлишок товарів і послуг);

Qц < vГм (нерівність, що виражає надлишок грошо­вої маси, її оборотності або дефіцит товарів і послуг);

С = С* (доходи домашніх господарств С дорівнюють їх витратам – С*);

С > С* (доходи домашніх господарств більші, ніж витрати, можливі заощадження);

С < С* (доходи домашніх господарств менші за ви­трати, потрібні державні субсидії);

Б = Б* (доходна частина державного бюджету Б до­рівнює витратній частині Б*);

Б > Б* (доходна частина державного бюджету біль­ша за витратну, можливий профіцит);

Б < Б* (доходна частина державного бюджету менша за витратну, можливий дефіцит);

К = К* (наявні ресурси капітальних вкладень К до­рівнюють реальним капітальним вкладенням К*);

К > К* (наявні ресурси капітальних вкладень більші за реальну потребу у внутрішніх капітальних вкладеннях, можливе вивезення капіталу за кордон);

К < К* (наявні ресурси капітальних вкладень менші за реальну потребу у внутрішніх капіталовкладеннях, по­трібні внутрішні та іноземні запозичення);

Е = І (експорт дорівнює імпорту, сальдо платіжного балансу ЧЕ дорівнює нулю);

Е > І (експорт більший за імпорт, сальдо платіжного балансу додатне, можливі резерви іноземної валюти);

Е < І (експорт менший за імпорт, сальдо платіжного балансу від’ємне, необхідні внутрішні та зовнішні запози­чення, що призводить до внутрішньої і зовнішньої заборго­ваності).

Абсолютно збалансованої і стабільної економічної системи не існує, ос­кільки це передбачає цілковиту статичність її складових і системи загалом та ізоляцію від зовнішніх економічних впливів, а будь-яка ізоляція призводить до відмирання сис­теми. Йдеться лише про національну економічну систему з порівняно високим рівнем збалансованості й стабільності. Такими в 90-ті роки XXст. були господарські системи розвинутих країн. Однак життєздатність високостабільних економічних систем обмежена певним періодом, і для підтримання рівня стабільності необхідні постійне прогнозування та регулювання соціально-економічних процесів. У розбалансуванні економічної системи завжди зацікавленні певні політичні та корумповані елементи, які, спекулюючи на труднощах, що виникають в економі­ці, наживаються на фінансових та інших махінаціях. Спроби стабілізації економічної системи можуть натика­тися на жорсткий опір як ззовні, так і зсередини, що гальмує досягнення вищого рівня збалансованості та ста­більності, або унеможливлює їх і, як наслідок, – розбалансованість і дестабілізація економіки.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

6. Заблоцький Б. Ф. Перехідна економіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : ВЦ „Академія”, 2004. – 512 с. (Альма-матер).

7. Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України : Національна макроекономіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : Академвидав, 2003. – 368 с. (Альма-матер).

8. Яковенко Р. В. Інституційні національно-економічні пропорції [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : http://www.surma-ua.info/?p=6883. – Назва з титул. екрану.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не&#8230;
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!