Національне мислення та роль національної ідеології при переході до ринку (частина 1)

19.03.20, 16:00

Національно-економічне мислення– пізнання господарських законів і усвідомлення усіма громадянами того, що зростання добробуту залежить від їхньої працездатності, професіоналізму, національно-державного патріотизму, від створених ними консти­туційних засад держави, економіки, законодавчих актів господа­рювання.

Складовими національного мислення та формами його втілення є:

національна самосвідомість (спосіб мислення, який відображає усвідомлення людиною своїх коренів, збере­ження історично сформованих національних рис культу­ри, мови, побуту, освіти тощо);

національна демократія (політико-ідеологічна сис­тема мислення, що базується на принципах побудови пра­вової держави, соціально орієнтованої економічної систе­ми за національними ознаками титульної нації країни та рівних конституційних правах розвитку національних меншин);

національний патріотизм (рівень національного само­сприйняття, для якого характерним є гордість за свою на­цію і країну, бережливе ставлення до національної (дер­жавної) мови, культури, історії, освіти, релігії, культурних та історичних надбань інших народів);

національна гідність (суспільна, політична, ідеоло­гічна, соціально-економічна позиція людини, яка відстоює національні інтереси своєї країни, нації);

національний інтелект (синтетичний показник роз­витку нації та її індивідів, який відображає рівень знань природних і суспільних процесів, а також рівень націо­нального самоусвідомлення, гуманістичних відносин, моралі, етики, ідеології, міжнародних зв’язків та ін.);

національні інтереси (політичні, державні, еконо­мічні пріоритети, які реалізуються в процесі міжнаціональних відносин і є необхідними для націо­нального самовідтворення, розвитку і входження України до міжнародних політичних, економічних, фінансових, торговель­них організацій і союзів). До них належать завдання, виконання яких забезпечує самозбереження нації, її виживання та розвиток: охорона довкілля, захист від зовнішньої експансії, підтримка стабільного життя, чисельності нації, її здоров’я, а також інтелектуального потенціалу та працездатності населення.

національно-громадянське суспільство з розвинутою політичною демократією і соціально орієнтованою ринко­вою економікою – державно організована нація, для якої пріоритетними є національні та загальнолюдські цінності у сферах державотворення (правова держава), економічної свободи людини, розвитку національних і культурних надбань представниками різних етнічних груп [1, с. 122].

Гуманізм – ставлення до людини, як до найвищої цінності, абсолютного пріоритету.

Національно-демократична ідеологія відстоює пріори­тет людини у розбудові національної еконо­мічної системи і правової держави, сприяє усвідомленню національних пріоритетів та формуванню патріотизму. Законодавство при цьому не регламентує права і свободи людини, а захищає їх та формує правосвідомість. Правова держава набуває ознак національно-демократичної, її атрибутами є державна мова та національна самобутня культура, а національними символами – пра­пор, герб, гімн тощо.

Національна ідеологія розроб­ляється і втілюється в життя з урахуванням вимог об’єк­тивних суспільних законів, інтересів різних етнічних груп на таких засадничих принципах:

– конституційний захист прав і свобод усіх етнічних та соціальних верств населення, їх реалізація чинним зако­нодавством і дотримання у відносинах як громадянами, так і державними чиновниками;

– визнання і дотримання усіма громадянами країни положень Конституції держави і чинного законодавства; повага до державних символів і атрибутів, збереження та розвиток культури і традицій корінної нації та етнічних груп населення;

– залежність соціального розвитку кожного громадя­нина країни від внеску у створення національного продук­ту, а не від титулу чи посади; неможливість збагачення од­них за рахунок погіршення матеріального стану інших, зменшення виробництва національного продукту.

Важливим напрямом державної політики в період пере­ходу до ринку є формування і втілення в життя національ­ної ідеології, покликаної об’єднати суспільство і спрямува­ти його зусилля на забезпечення економічного зростання та підвищення добробуту всіх громадян. Досвід розвинутих країн підтверджує, що ці завдання можуть бути реалізо­вані лише в тому разі, якщо національна ідеологія розроб­ляється і втілюється в життя з урахуванням вимог об’єк­тивних суспільних законів (економічних і соціальних), інтересів різних етнічних груп.

З’ясування ролі та місця національної ідеології при пе­реході до ринку і в розвитку ринкової економіки загалом потребує розкриття умов, за яких ринкова економіка мо­же продуктивно і ефективно функціонувати [2, с. 122]. Такими умо­вами є:

1) унеможливлення „тіньового” чи кримінального роз­поділу (розкрадання) валового внутрішнього продукту, дер­жавного та місцевого бюджетів, існування організованої економічної злочинності та злиття її з державними і правоохоронними структурами, відмивання „брудних” грошей;

2) прийняття країною з перехідною економікою ціннос­тей демократичних, правових, економічних, політичних та міжнаціональних відносин, що утвердилися в країнах з розвинутою ринковою економікою і політичною демокра­тією, розроблення програми політичної та економічної співпраці й інтеграції з ними;

3) економічна свобода людини і нації загалом, що за­безпечується приватною власністю на основний та оборот­ний капітал, на створений власником та найманими праців­никами продукт і національною власністю на природні ре­сурси;

4) лібералізація виробничої діяльності, пошук партне­рів для виробничої і торговельної співпраці, зовнішньо­економічної діяльності, місця проживання, легального от­римання доходів і прибутків;

5) чітке розмежування функцій виробництва і соціаль­ного захисту між виробниками та державою, встановлення пропорцій розподілу валового внутрішнього продукту і чистого прибутку між ними з метою створення і збережен­ня стимулів високопродуктивного та високоефективного виробництва.

Такий підхід дає змогу виявити національні суспільство-утворювальні чинники і механізми, зокрема національну ідеологію і економічні закони, які інтегрують людей у на­цію та її самодостатню економічну систему.

Національна суспільна система є життєздатною лише за умови, що вона розвивається на основі об’єктивних сус­пільних законів і навколо свого національного суспільство-утворювального ядра – людини національної [8]. Спрощена схема формування цієї системи така: сім’я – група лю­дей – громада – суспільство. Отже, людина – її націо­нальна свідомість, духовні потреби, національно-громадянська належність, переконання, матеріальний добро­бут – є основою змісту процесів творення національного суспільства, а національно-ідеологічні, економічні, дер­жавні, політичні структури – це форми, за допомогою яких люди задовольняють свої національні та життєві потреби.

Історія знає два види організації суспільних систем:

1) мононаціональна;

2) полінаціональна.

Стійкість і стабільність кожної з них залежить від то­го, наскільки повно у них задовольняються потреби кож­ної конкретної людини (національні, духовні, культурно-освітні, матеріальні, політичні, релігійні тощо)[1, с. 123]. Рівень задоволення цих потреб визначається формами і механіз­мами відносин: національними і міжетнічними, еконо­мічними, державними та ін. За умови, що форми і меха­нізми забезпечують розв’язання проблем людини, сім’ї, груп людей і суспільства загалом, не виникає гострих кон­фліктів, воно належним чином функціонує і розвиваєть­ся, в іншому разі таких конфліктів, напруженості не уникнути.

Життєві потреби людей задовольняються через де­кілька основних блоків (форм) відносин, об’єднаних від­повідними організаційними інститутами. До них нале­жать: національно-громадські відносини (інститути освіти, культури, мистецтва, релігії, громадських об’єднань – по­літичних, національних); державно-політичні відносини (інститути всіх рівнів влади); соціально-економічні відно­сини (інститути господарського управління, виробниц­тва, обігу, послуг).

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

6. Заблоцький Б. Ф. Перехідна економіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : ВЦ „Академія”, 2004. – 512 с. (Альма-матер).

7. Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України : Національна макроекономіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : Академвидав, 2003. – 368 с. (Альма-матер).

8. Яковенко Р. В. Національно-економічне мислення [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : http://www.surma-ua.info/?p=6774. – Назва з титул. екрану.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!