​Михайло Федоров: «Видавнича справа стала справою життя всієї моєї сім'ї»

18.03.20, 12:00

Вже близько 16 років у Долинському районі діє незалежна газета «Провінція», головний редактор якої – Федоров Михайло Дмитрович – талановита, цілеспрямована людина. Успіхом у своїй справі, передусім, він завдячує службі зайнятості, адже в свій час отримав підтримку для започаткування підприємницької діяльності – заснування власної газети, що сьогодні є справою його життя.

Михайле, Дмитровичу, як все починалося? Що спонукало Вас відкрити власну газету?

- Тривалий час працював редактором місцевої газети «Долинські новини». Так сталося, в 2004 році я за певних умов залишився без роботи.Засприянням у працевлаштуванні я звернувся до районного центру зайнятості.

Відвідавши інформаційний семінар, почув про таку послугу служби зайнятості, як можливість відкриття власної справи. Я зрозумів, що доля посилає мені шанс, про який мріяв давно - мати власний бізнес, тому і вирішив спробувати себе.

Маючи за плечима великий професійний досвід – в журналістиці я із 1976 року, вирішив за допомогою служби зайнятості здійснити свою мрію – забезпечити себе роботою самостійно. З напрямком не вагався - «видавнича справа».

Проте, я добре розумів, досвід, який я отримав, працюючи в журналістиці – це ще не все, що для повноцінної роботи в своїй газеті мені потрібні й інші знання, адже в своєму виданні, окрім журналіста, редактора, я маю бути ще бухгалтером і менеджером. Тож за направленням центру зайнятості пройшов курси «Основ підприємницької діяльності».За допомогою фахівців служби зайнятості склав та успішно захистив бізнес-план. Важливою стала для мене й фінансова підтримка, а саме – одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. На ці кошти я придбав необхідне обладнання для редакції. І таким чином - розпочав власну справу. Оскільки я хотів висвітлювати суспільне життя району, то власну газету визначив як громадсько-політичний тижневик. І невдовзі зрозумів, що видання таки читають.

Чому саме «Провінція» стала назвою газети?

– Коли я вирішив заснувати газету, дуже довго думав над її назвою. Та якось під час однієї із зустрічей від гостей прозвучало питання «Як там ваше провінційне містечко?». Ось це «провінційне» глибоко запало мені в душу, так я назвав свою газету, і не помилився в цьому.

Варто зазначити, у нас дуже хороший позаштатний актив, постійних – аж 30 дописувачів! Щотижня від читачів надходить близько десятка листів.

Михайле Дмитровичу, з огляду на Вашу діяльність, як Вам вдалося зробити справу сімейною?

– З перших кроків діяльності мене підтримували та допомагали мої дружина та син. Ми з дружиною закінчили Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а син - Кіровоградський інститут розвитку людини «Україна» за напрямком «Видавнича справа та редагування». З дружиною ми працюємо в режимі он-лайн: я надсилаю їй інформацію, а вона вичитує, редагує та оперативно повертає. А мій син Максим – верстає газету. На час відпустки можу спокійно залишити редакцію на свого сина, впевнений, що газета вийде вчасно.

Чи співпрацюєте Ви із службою зайнятості?

– Авжеж, скільки існує газета «Провінція», стільки ми є інформаційними партнерами. На шпальтах газети розміщуються інформаційні матеріали, підготовлені працівниками служби зайнятості (статті, замітки, прес-релізи тощо), що висвітлюють актуальні питання зайнятості населення, місцевого ринку праці та діяльності центру зайнятості щодо надання соціальних послуг землякам, тим самим допомагаючи їм повернутися до професійної діяльності.

Михайле Дмитровичу, що Ви побажали б тим безробітним громадянам, які вирішили відкрити власну справу?

– Впевненості у своїх силах й наполегливості в досягненні своєї мети.

Якщо ти професіонал, віриш у власні сили, то обов’язково станеш успішним, а служба зайнятості в цьому підтримає й допоможе.



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!