Бюджетний дефіцит в системі державного регулювання економіки

12.12.19, 12:00

Одним із головних напрямів бюджетної політики більшості країн світу є прагнення до бездефіцитного бюджету або підтримання дефіциту на мінімальному рівні. Дефіцит державного бюджету вимірюють у відсотках до ВВП. Його можна покривати за рахунок:

продажу державних облігацій на внутрішньому і зовнішньому ринках;

продажу державного майна;

емісії.

Дефіцит державного бюджету є одним із важливіших макроекономічних показників, які характеризують стійкість економічної системи. Країни, які створили ефективні функціональні економічні системи, що здатні регулювати співвідношення доходів і видатків держави, мають позитивне сальдо або незначний дефіцит.

Єдиної думки про збалансованість державного бюджету немає. Зокрема, Р. Солоу наполягає на тому, що уряд зобов'язаний вживати заходи щодо збалансування бюджету (збільшуючи податки і зменшуючи бюджетні витрати) не в роки застою або кризи, оскільки економічні труднощі, які виникли, можуть лише поглибитися, а тільки у сприятливі для економіки періоди. К. Ерроу (лауреат Нобелівської премії в галузі економіки за 1972 р.), навпаки, вважає, що недоцільно прагнути бездефіцитного бюджету. Якщо, наприклад, економічні зростання становить 3% за рік, то і дефіцит бюджету в розмірі З % ВВП є абсолютно прийнятним.

В Україні протягом останніх років зберігається значний дефіцит державного бюджету. У 1995 р. абсолютна величина дефіциту становила 3,6 млрд грн., або 6,6% ВВП, у 1996 р – 6,8% до ВВП замість 5,7%, затверджених Верховною Радою.

Дефіцит державного бюджету в Україні зумовлений як недостат­німи надходженнями, викликаними економічною кризою та обмеже­ною базою оподаткування, так і надмірними (стосовно доходів) видат­ками на підтримку неефективних галузей (зокрема вугільної), лікві­дацію наслідків на ЧАЕС, на соціальну сферу. Скорочення дефіциту за рахунок зменшення видатків на соціальну сферу є недоцільним, оскільки може спричинити її повну руйнацію, зниження життєвого рівня найбідніших верств населення, а це матиме негативні політичні наслідки. Тому важливими є пошуки шляхів збільшення доходів дер­жавного бюджету, зокрема, розширення бази оподаткування за раху­нок розвитку підприємництва, впровадження податку на нерухомість, повної сплати податків суб'єктами підприємницької діяльності, а та­кож за рахунок продажу частини державного майна.

Політика уряду України спрямована на те, щоб уникнути неконтрольованої кредитної емісії і покрити значну частку бюджетного дефіциту за рахунок випуску і розміщення державних цінних паперів.

Нагромадження сум бюджетного дефіциту формують державний борг.

Розрізняють зовнішній державний борг – борг іноземним держа­вам, організаціям і окремим особам, та внутрішній борг – борг держа­ви своєму населенню. У більшості країн з розвинутою економікою, які мають державну заборгованість, ведуть суворий контроль за роз­мірами державних позик і чітко визначають методи їх покриття. Від­сутність належного контролю за зростанням державної заборгованос­ті зумовлює виникнення серйозних фінансових проблем. Тому запро­ваджують певні обмеження державного боргу, зокрема, в бюджеті України на 1999 р. було визначено граничний розмір державного внутріш­нього боргу України станом на 1 січня в сумі понад 20 млрд грн.

У країнах з ринковою економікою бюджети на федеральному та місцевих рівнях, на відміну від державного бюджету, дають лише часткове уявлення про вплив урядових установ на економічну діяль­ність.

Вплив державного бюджету на темпи зростання і пропорції національного виробництва здійснюють і через державний сектор еконо­міки, зокрема через рівень його оподаткування чи субсидування. У такому випадку певну роль відіграє частка та роль державного сек­тора в національному виробництві. Окремі галузі або регіони можна стимулювати через «податкові витрати» у вигляді зниження або ска­сування податків на доходи від облігацій, які вони випускають.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Макроекономічне планування [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : http://tusovka.kr.ua/news/2018/05/13/makroekonomichne-planuvannja. – Назва з титул. екрану.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!