Найкрасивіші залізничні вокзали України
Залізничний вокзал справедливо можна назвати воротами
міста. Зазвичай, вокзал — перше, що бачить турист приїжджаючи до якого-небудь
міста. Залізниця на сьогодні є чи не найпопулярнішим видом транспорту в
Україні, а тому кожне місто, через яке прокладено колії, має будівлю вокзалу. В
нашій країні знаходиться чимало гарних вокзальних будівель, розміщених у
кожному регіоні України. Отож, поговоримо про найкращі з них.
Теперішня будівля чернігівського залізничного вокзалу
була побудована у післявоєнні роки. Зазвичай, вокзали в цей період будували
доволі тьмяні та обділені архітектурним смаком. Чернігівський вокзал —
цілковита тому протилежність. Його будівля нагадує справжнісінький казковий
замок. Про побудову вокзалу збереглась місцева легенда, яка відкриває завісу
таємниці над тим, звідки ж у Чернігові така шикарна будівля.
Здавалося б, це лише не більше ніж красива місцева легенда, однак дивлячись на шикарний вокзал Чернігова, перестаєш сумніватись у її правдивості.
Місто Козятин на перший погляд асоціюється хіба що з типовою провінцією. Разом із Крижополем та Жмеринкою, про яку ми ще поговоримо далі, Козятин — чи не найчастіше використовується у народному фольклорі як узагальнений образ якогось Богом забутого містечка. Однак, в плані залізниці Козятин — один з найбільших вузлів України, а будівля вокзалу, що тут знаходиться, свого часу була набагато красивішою навіть за столичну, а можливо залишається такою і до сьогоднішнього дня. До того ж, саме в Козятині — один з найстаріших вокзалів на території України, побудований протягом 1888-1889 років.
Будівля вокзалу спроектована таким чином, що нагадує пароплав серед залізничних рейок. Не дарма, саме вокзал — головна пам'ятка Козятина. Навіть наприкінці 19 століття, козятинський вокзал входив до списку одного з найкращих на території всієї Російської імперії. Причому, вокзал був у списку найкращих не лише в архітектурному плані, а ще й з точки зору пасажирських послуг.
Має вокзал і свою цікаву легенду. До Другої світової війни, одним з головних символів вокзалу була величезна бронзова люстра, яка знаходилась у буфеті. Як говорять місцеві, німці, ласі до подібного роду цінностей, захотіли вивезти люстру. Однак, довезти її зуміли лише до Одеси. І якщо вірити легенді, то саме ця люстра сьогодні прикрашає Одеський оперний зал.
Луцьк — місто, що вражає в архітектурному плані. Тут є різноманітні собори, монастир, замок та багато іншого. Зважаючи на це, місцевий залізничний вокзал просто не міг виглядати блідо та шаблонно. Красу місцевого вокзалу відзначила Укрпошта, яка у 2015 році, на спеціальних марках, присвячених 75-й річниці заснування Волинської області, зобразила саме Луцький залізничний вокзал.
З появою вокзалу у місті також пов'язана цікава легенда. Ніби-то імператор Російської імперії Олександр Третій вирішив відвідати, як би зараз сказали, з робочим візитом, місто Луцьк. Звичайно ж, зручніше всього було це зробити саме залізницею ,а тому монарх поцікавився у своїх підлеглих чи є у місті залізнична станція. Подивившись карту, чиновники дійсно знайшли на карті станцію Луцьк, проте не знали, що вона розташовується в містечку Ківерці, тобто майже за 15 кілометрів. З'ясувалось це лише згодом, коли маршрут подорожі царя вже було складено, а тому, щоб не накликати гнів царя, зі столиці імперії до далекого Луцьку прийшов указ про термінове будівництво залізничної гілки від Ківерців до Луцька.
Жмеринський вокзал можливо найкрасивіший в Україні. Він міг би стати окрасою будь-якого європейською міста. Тим важче повірити в те, що така краса знаходиться у 35-ти тисячному містечку, яке не має навіть статусу обласного центру. Що ж, можливо у класифікації міст Жмеринка — далеко не основоположне місто, зате у структурі залізниці — це один з найбільших вузлів Поділля.
Подібно до вокзалу у Козятині, жмеринський також будувався у вигляді корабля, який направляється до моря. До речі, будівля вокзалу була однією з перших побудована у стилі, який згодом отримав назву “український модерн”.
Архітектором будівлі став Зиновій Журавський, оцінити
роботу якого прибув сам імператор Російської імперії Микола Другий. За
легендою, монарха настільки вразила будівля, що він, не стримуючи емоцій,
нецензурно висловився. Архітектор, нібито сприйняв ці слова на особистий
рахунок, як невдоволення виконаною роботою, та від розчарування покінчив життя
самогубством. Насправді ж, у цьому випадку, не так важко відрізнити правду від
вигадки, адже Зиновій Журавський, після завершення будівництва жмеринського
вокзалу, продовжив роботу у сфері залізничного будівництва. Зокрема, він
приймав участь у проектуванні столичного вокзалу.
Текст - Олександр Нікітін, для сайту «Тусовка»
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?