Ринок продукції вівчарства
Система основних принципів розвитку діяльності інтегрованих формувань свідчить про обґрунтованість спільного виробництва товаровиробників вовни та іншої продукції вівчарства з промисловими підприємствами, метою якого є кінцевий результат – виготовлення і реалізація готового виробу. Воно виступає як своєрідна виробничо–правова домовленість за системою відносин, сталих зв’язків, взаємодії, обмінних процесів, розподілу прибутків між виробниками сировини, переробниками, легкою промисловістю і торгівлею.
На відміну від інших галузей АПК, у подальшому використанні вівчарської сировини беруть участь десятки різних видів промислових підприємств (хутряні, вовняно–ткацькі, трикотажні, шкіряні та ін.), з впровадженням прогресивної технології та перспективних форм організації виробництва.
Інтегровані ланки взаємодіють за встановленими жорсткими вимогами організованого ринку щодо мінімізації виробничих витрат, собівартості одиниці продукції та покращення її якості, конкретних термінів поставки, заохочення через співставність ціни та доходу. Можливі обмеження самостійності деяких ланок формування, але вони повинні компенсуватися зміцненням стабільності та ефективністю виробництва.
Слід зазначити, що всі форми власності інтегрованого формування – приватна, колективна і державна – повинні бути рівноправними та взаємодіючими при державному регулюванні і ринковому саморегулюванні. В залежності від ринку продукції вівчарства, визначається базова стратегія швидкого виходу з кризи, відродження агропромислового виробництва і науково–технічного прогресу. Фактично розкривається регульований процес поділу праці, зближення економік різних ланок формування сучасної високоефективної структури підприємств, з метою вирівнювання їх економічного розвитку.
У вівчарстві, разом з підприємствами легкої промисловості, повинні формуватися власні стратегії і напрями розвитку інтеграції, виходячи як з інтересів народного господарства, так і кожної ланки інтегрованого формування зокрема.
Напрям інтеграційних процесів може бути ефективним лише за умов панівного становища на зовнішньому та внутрішньому ринках, реалізації найкращих виробів, які користуються великим попитом, а також розробки та впровадження стратегії захисту свого ринку і товаровиробника та обмеження посередництва в комерційній діяльності.
Напрям інтеграційної системи – це шлях до змішаної економіки щодо розвитку і зближення різних сфер цілеспрямованого виробництва власними силами з урахуванням основних принципів та тенденцій світової системи.
Для розвитку цього процесу необхідно мати відповідний паритет цін між сировиною вівчарства та промисловою продукцією, сприятливу податкову політику, наближення банківської системи до інтересів власного виробника.
Оскільки вівчарство – винятково важлива галузь тваринництва, що забезпечує продукти та незамінну сировину, то її відродження має особливе значення, бо в період реформування вона постраждала найбільше.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Технології продажу товарів / Роман Яковенко. – Кіровоград : Антураж А, 2003. – 212 с.
2. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.
3. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?