Ринок плодово-овочевої продукції
Характерна особливість ринку плодово-овочевої продукції в Україні полягає у недостатній якості, досить обмеженому асортименті продуктів, відсутності фасування та пакування, зручного для споживачів, наявності сезонних та регіональних коливань цін та обсягу продажу продуктів, відсутності реклами продукції вітчизняних товаровиробників та недостатньому захисті їх від імпортних товарів.
У формуванні ринку плодово-овочевої продукції і продуктів її переробки мають місце наступні негативні фактори і тенденції: зменшення попиту, диспаритет цін, незадовільні умови кредитування, звуження ринку внаслідок переходу населення і територій до самозабезпечення, розширення натуралізації обмінних процесів, зростання неплатежів, руйнування оптового ринку.
За останні 10 років сформувалась тенденція до зменшення споживання овочів. У 1990-2000 рр. на душу населення припадало від 86.5 до 102 кг овочів на рік. Норма споживання овочів, рекомендована Київським науково-дослідним інститутом гігієни харчування становить 134 кг на рік, з них на свіжі овочі припадає 94.3 кг (70.4%), і на перероблені – 39.7 кг (29.6%) на людину. В тому числі капусти – 29 кг, томатів – 39, огірків – 10, моркви – 9, буряків столових – 10, цибулі – 9, інших овочів – 28 кг. В Україні виробляється на одну особу – 17.4 кг томатів, капусти – 20.2 кг, огірків – 9.5 кг, моркви – 7.6 кг, буряків столових – 9.9 кг, цибулі – 9.2 кг.
Основними принципами функціонування ринкових відносин мають бути ощадливість, конкуренція, захист споживачів і товаровиробників. Захист сільськогосподарських товаровиробників продукції від імпорту та монополій у переробці й торгівлі слід здійснювати шляхом об’єднання виробників, створення власних переробних і торговельних кооперативів.
Конкурентоспроможність господарств підвищується при розширенні обсягів зберігання і переробки продукції в місцях її вирощування та організації фірмової торгівлі. Розміщення сховищ безпосередньо в господарствах забезпечить скорочення пікових навантажень на транспорт, витрат на доставку за рахунок перевезень тільки якісної продукції, підвищення зайнятості селян у міжсезонний період. Що стосується участі господарств безпосередньо в торгівлі продукцією, то це вигідно лише в період переходу до ринкової економіки. Надалі недоцільно відтягувати частину капіталу на організацію торгівлі, краще його вкладати в удосконалення виробництва продукції. Це задіє більшу кількість продуктивної праці і збільшить суму прибутку від капіталу.
Овочево-продуктове виробництво – це комплексна система виробництва, переробки, зберігання і збуту овочевої продукції відповідно до необхідності повного забезпечення в ній потреб споживачів при високій якості продукції. Воно включає сферу виробництва овочів відкритого і захищеного ґрунту в різних категоріях господарств, сферу переробки овочевої сировини на консервних комбінатах і заводах різної потужності та консервних цехах малої потужності в окремих господарствах, а також сферу зберігання, заготівельних, заготівельно-збутових і торговельно-закупівельних підприємств та систему торгівлі овочами.
Ефективне функціонування овочево-продуктового виробництва зумовлює створення економічних умов для функціонування спеціалізованих овочевих господарств різних організаційно-правових форм, реконструкції та модернізації переробних підприємств, розвитку кооперування та інтеграції виробників овочів і удосконалення економічного механізму взаємовідносин з переробними і торговельними підприємствами як гарантами реалізації вирощеної овочевої продукції.
Економічні відносини мають ґрунтуватися на принципах взаємовигідної кооперації з приводу створення інтегрованих систем.
Розвиток інфраструктури ринку плодово-овочевої продукції повинен передбачати створення оптових ринків, аукціонів, торговельно-збутових і виробничо-торговельних об’єднань, торговельних фірм і домів, торговельно-закупівельних підприємств тощо. Додатковим завданням державного управління в цій галузі стає стимулювання розвитку овочепереробних підприємств.
Першочергове вкладання інвестицій необхідне у таких напрямах, як впровадження прогресивних технологій вирощування овочів і плодів, переробки та зберігання плодово-овочевої продукції, реконструкція переробних підприємств, розвиток інфраструктури ринку плодово-овочевої продукції та системи маркетингу на підприємствах.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Технології продажу товарів / Роман Яковенко. – Кіровоград : Антураж А, 2003. – 212 с.
2. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.
3. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?