Як у Кропивницькому таємниці Байгорода розгадували
Я дуже люблю, коли історія поєднується з літературою. Читаючи якийсь літературний твір на історичну тематику, отримуєш подвійне задоволення: і від майстерності слова і від пізнання нової інформації. Такий різнобічний підхід до написання твору, дає змогу якнайкраще вникнути в суть події, без притаманної історикам надмірної конкретизації.
Для мене завжди була цікавою історія, як своєї країни, так і міста в якому я народився. Ще перед поїздкою до Новоукраїнки, я зізнався собі, що не так добре знаю історію Кропивницького, та й Кіровоградщини загалом. Можливо, я не надто активно цікавився цим питанням, однак важко згадати якусь книжку чи хоча б більш-менш грунтовний матеріал про історію нашого міста. Навіть, якщо якісь дослідницькі роботи про і існують, то навряд-чи про них щось відомо пересічному жителю. Однак, 1 листопада, мені пощастило відвідати презентацію книги “Таємниці Байгорода Юрія Яновського”, в рамках якої, окрім власне презентації, усі пристуні отримали прекрасний екскурс по творчості нашого земляка — письменника Юрія Яновського та історії нашого міста в період Громадянської війни.
Напевно,
як і для більшості молодих людей, моє знайомство з Юрієм Яновським розпочалось
у школі, під час вивчення його роману у новелах “Вершники”. Цей твір вважається
візитівкою автора, та передає нам трагедію розбрату, з якою стикнувся
український народ під час Громадянської війни. Менш відомим, однак не менш
знаковим, твором Яновського є повість “Байгород”, яка, на основі реальних
подій, розповідає про таке необхідне у той час народне єднання, а саме про
події народного повстання у Єлисаветграді.
Прочитати цей твір варто всім, хто
хоче дізнатись про історію нашого міста 100 років тому, на чому наголошували і
представники авторського складу книги “Таємниці Байгорода Юрія Яновського”.
Особливо сподобалось те, що основна метою заходу була не просто презентація
книги та її продаж, а ще й знайомство присутніх з тими історичними подіями, які
лежать в основі книги. ЇЇ можна назвати своєрідним доповненням до “Байгорода”
Яновського, яке побачило світ практично через століття від описаних в повісті
подій.
Прекрасний фотосупровід виступу
Максима Сінченка — одного з представників авторського складу, ніби повернув
учасників заходу на 100 років назад. Особисто я, навіть не очікував, що наше
місто було настільки гарним століття тому, тож хотілось би подякувати тим, хто
знайшов та представив такі унікальні знімки.
Ще
один представник “збірної Байгорода”, як жартома називає себе авторський склад
книги, Юрій Митрофаненко, розповів безпосередньо про народне повстання 1918
року, яке спалахнуло у нашому місті. Романтично і трагічно водночас виглядав
тодішній Єлисаветград, однак ті події продемонстрували відважність та любов до
свого міста серед звичайних жителів, одним з яких ймовірно і був прототип головного
героя “Байгорода” Яновського. Окрім унікальних історичних фактів, про які
розповідали виступаючі, шикарну атмосферу створили гості з музичної школи імені
Генріха Нейгауза. Їх виступи, до та під час заходу, дозволили відчути справжній
“ефект присутності”, коли здавалось, ніби ти дійсно є свідком подій сторічної
давнини.
З
точки зору сучасності, книга “Таємниці Байгорода Юрія Яновського” повинна стати
одним з літературних символів міста, оскільки її створення — результат
кропіткої праці, яка дозволяє нам сьогодні переосмислити буремні роки війн та
революцій, які сколихнули нашу землю після розпаду Російської імперії. Ці події
справді потребують свіжого погляду, оскільки більша частина наших знань про
Громадянську війну та її героїв — продукт радянської історії, яка на своїх
сторінках залишила лише так званих “червоних героїв”. Тому, закликаю всіх
зацікавлених в історії нашого міста прочитати книгу “Таємниці Байгорода Юрія
Яновського”, та насолодитись прекрасною роботою її авторського колективу.
текст та фото - Олександр Нікітін
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?