Гроші партій - під контролем

19.10.18, 14:00

На фінансування політичних партій України протягом двох років із державного бюджету виділено понад 1 млрд грн. Про це кропивничанам розповіли активісти руху «Під контролем!» та ГО «Асоціація Політичних Наук» під час вуличної акції під назвою “Гроші партій під контролем!”.

“Наша акція покликана проінформувати тих, хто не в курсі, що починаючи з вересня 2016 року, політичні партії почали отримувати фінансування з державного бюджету, і за цей час вони вже отримали трохи більше 1 мільярда гривень. Якщо точніше – 1 млрд. 147 млн. гривень”, – заявив Сінченко. Він додав, що це ті кошти, які політичні партії мають право витрачати на статутну діяльність.

За словами активіста Дмитра Завражного, у 2018 році на фінансування партій виділено понад 513 мільйонів гривень. На сьогодні в Україні зареєстровано 352 політичні партії, а звітність за другий квартал 2018 року подали лише 274 партії. Цю інформацію зібрали та дослідили аналітики ГО «Асоціація Політичних Наук» та Центру «Ейдос», які досліджували партійну звітність.

“Виходить, майже 70 партій досі лишаються в тіні. Ми вже не говоримо про відсоток тих політичних партій, які подають звіти, де немає жодної інформації. Аналітики називають такі звіти нулем”, – розповів Завражний, ознайомлюючи перехожих із результатами вивчення фінансових звітів політичних партій.

Станом на сьогодні основні тенденції звітувань політичних партій полягають у наступному:

·різкий скачок у фінансуванні завдяки надходженням з державного бюджету;

·поступове скорочення внесків з приватних джерел та збільшення залежності партій від державних коштів;

·зменшення кількості порушень в дохідній частині: зазначення повних даних фізосіб, повернення коштів від осіб, чиї дані неможливо встановити, повернення внесків від юросіб з іноземною реєстрацією і т.д.;

·зазначення спонсорства;

·у деяких політичних силах – збільшення внесків у регіонах;

·кардинальне збільшення видатків у 4-му кварталі року;

·формування топ-3 видатків всіх партій: оренда офісів, оплата праці та пропаганда (реклама та видавництво літератури).

Також активісти презентували індекс доброчесності політичних партій, методологія якого була розроблена Центром «Ейдос» по трьох основних категоріях:

·інституційна спроможність;

·прозорість;

·підзвітність.

Лідером рейтингу 2017 стала Солідарність, яка набрала 87% із 100% можливих. Найбільший стрибок на 14% зробив Народний фронт отримавши у цьогорічному рейтингу 66%. Також високу оцінку отримали Самопоміч (67%) і Батьківщина (63,2%). Середню – Опозиційний блок (57,7%) і Радикальна партія (48,3%). Найнижчу оцінку отримала РПЛ, хоча вона суттєво покращила свій показник у порівнянні із 2016 роком (на 9,5 %).

Таким чином, 2017 рік продемонстрував позитивний поступ у виконанні партіями вимог Закону «Про політичні партії в Україні» в розрізі їх фінансової звітності, зміцненні інституційної спроможності та прозорості діяльності. Запорукою такого покращення стало виконання партіями окремих, проте, досі, не всіх рекомендацій, що індивідуально надавалися їм Центром «Ейдос» за результатами моніторингу індексу доброчесності у 2016 році.

Крім того, результати 2017 року показали, що жодна із партій так і не змогла отримати найвищу оцінку у загальному рейтингу, дві з них досі лишилися на середньому показнику, а це означає що робота партій над зміцненням власного індексу доброчесності повинна тривати і надалі. Результати якої ми зможемо побачити у лютому 2018 року при підведенні підсумків третього року державного фінансування політичних партій.

Аналітики також виокремили основні порушення Закону політичними партіями:

·Фінансування партій юридичними особами, кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, уповноважені на виконання функцій ОМС,іноземці, особи, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади згідно із ЗакономУкраїни «Про здійснення державних закупівель»;

·Відсутність вказівки на місце проживання партійних донорів;

·Не відкриті рахунки для всіх партійних осередків, що мають статус юридичних осіб;

·Відсутність вказівки на осіб, що надають офісні приміщення як спонсорську допомогу.

Джерело: Прес-служба АПН