Критерії національно-економічної збалансованості

18.03.18, 9:00

Найважливішою ознакою, що характеризує раціональ­ну збалансованість і стабільність національної економіч­ної системи, є її динамічність – необхідний рівень стабіль­ності, який забезпечує самозбереження системи, але не є нездоланною перепоною до змін. У таких економічних сис­темах легко спрогнозувати соціально-економічні зміни, застосувати метод регулювання, за якого досягається зба­лансованість і стабільність.

Забезпечення збалансованості пропорцій встановлення стабільності економічної системи базується на сукупності нестійких рівноваг між системоутворювальними і системозмінними процесами, між складовими системи (у цьому разі – між виробництвом, розподілом, обміном, соціаль­ним розвитком і захистом населення). Ці складові не іден­тичні як за формою, так і за функціональним призначен­ням. Вони мають самозбалансовуватися (збалансовуватися як окремі підсистеми) і перебувати в такому взаємоспіввідношенні, яке забезпечило б збалансованість усієї системи. Внутрішня збалансованість кожної підсистеми виражаєть­ся певними кількісними співвідношеннями її складових і функцій, що уможливлюють належне функціонування ін­ших складових системи.

Кожна національна економічна система має загальні та власні критерії збалансованості, зумовлені природними і соціально-економічними особливостями господарювання.

Стабільний стан в основних підсистемах (у виробництві, на ринку, у сфері соціального розвитку) визначають такі гру­пи критеріїв:

– виробничі;

– ринкові;

– соціальні.

До виробничих критеріїв національно-економічної збалансованості і стабільностівідносять:

– відсутність абсолютної монополії окремих груп ви­робників, переважання конкуренції у відносинах виробни­ків, боротьба за якість продукції і за споживача;

– пришвидшення оновлення основних виробничих фон­дів і технологій (середній термін оновлення фондів 4-6 років), пришвидшення руху оборотних засобів, вилучення частини цих засобів і використання їх для оновлення продукції та підвищення її якості;

– раціоналізація розміщення продуктивних сил, удос­коналення структури виробництва з урахуванням вимог ринку, потреб споживачів;

– стабільність темпів зростання обсягів виробництва, розширення номенклатури та асортименту виробів, від­носне зменшення витрат на виробництво продукції, робіт і послуг (витратність виробництва (матеріальні витрати у структурі валового суспільного продукту) не перевищує, а іноді й менша за 50% обсягу виробництва);

– перевищення темпів зростання продуктивності пра­ці над темпами зростання заробітної плати не менш як на 3-5%; посилення ролі стимулів до продуктивної праці та ефективного виробництва;

– збільшення національного доходу завдяки зростан­ню фондовіддачі основних фондів і підвищенню продук­тивності праці виробників та зниженню собівартості на йо­го створення;

– збільшення кількості робочих місць, зменшення плинності кадрів (не повинна перевищувати 3-4%), по­ліпшення виробничо-побутових умов, системи управлін­ня виробництвом, виробничої інфраструктури, структу­ри і кваліфікації робочої сили.

Названі виробничі критерії характеризують стан еко­номіки, який забезпечують високопродуктивна і високо­ефективна функції праці та капіталу. Економічна політика уряду узгоджується з вимогами закону товаровиробництва, що впливає на стабільне економічне зростання національного продукту, оптимізацію пропорцій виробництва, розподілу і споживання.

Ринкові критерії національно-економічної збалансо­ваності і стабільностіохоплюють критерії збалансованості та стабільності на ринках засобів виробництва, спожив­чому, валютному, ринку праці та ринкові ціни.

Ринок засобів виробництва:

– ділова активність виробників і споживачів засобів виробництва, бірж матеріальних ресурсів;

– активний пошук продавців і покупців, можливостей реалізації своїх економічних інтересів;

– збільшення пропозиції нової, ефективнішої техніки і технологій, кількості взаємовигідних угод між виробни­ками і споживачами засобів виробництва.

Споживчий ринок:

– поява на ринку широкого асортименту продовольчих і непродовольчих товарів, зростання доступності товарів різно­го асортименту і цін на них для широких верств населення;

– досягнення 3-4% допустимих відхилень попиту і пропозиції в той чи інший бік.

Валютний ринок:

– збереження відносно стабільного курсу валют, цін­них паперів;

– активізація діяльності банківських і кредитних ус­танов, фондових бірж;

– розширення можливостей надання коротко- і дов­гострокових кредитів, зниження відсоткових ставок за кредитами, підвищення кредитоспроможності виробни­ків, надійності вчасного повернення кредиту та ін.

Ринок праці:

– зростання попиту на робочу силу, зокрема на високо­кваліфіковану, спроможну швидко адаптуватися на ви­робництві, працювати високопродуктивно;

– досягнення рівня безробіття, який не перевищує 1,5-2% від кількості працездатного населення.

Ринкові ціни:

– коливання цін на ринку засобів виробництва і на споживчому ринку в межах 2-3%, що не потребує спеці­альних координаційних, регулюючих заходів, оскільки збалансованість забезпечується конкуренцією виробників і посередницьких організацій;

– відсутність гіперінфляції (розміри інфляції незнач­ні й суттєвих змін у розбалансованість не вносять);

– згортання діяльності спекулянтів, представників „тіньової” економіки або звуження сфери їх діяльності до незначних масштабів.

Ринкові критерії національно-економічної збалансова­ності та стабільності мають важливе значення щодо регулю­вання економічної системи загалом. Вони відображають стан виробництва, розподілу, обміну і споживання. Тенденції ринкових макроекономічних показників дають змо­гу визначити заходи регулювання і встановлення збалан­сованого та стабільного розвитку.

Соціальні критерії національно-економічної збалан­сованості. До них належать:

– пріоритет національно-демократичної ідеології в дер­жавотворенні, перевага реформаторів національно-еконо­мічної системи над консерваторами, підтримка державо­творчих і демократичних перетворень провідними країнами Європи та світу, реальна фінансова допомога міжнародних банків і МВФ, реальні кроки щодо співпраці з європейськи­ми структурами, економічне зростання;

– поліпшення співвідношення розподілу національно­го доходу на фонд нагромадження і фонд споживання (збільшення першого з них, зростання обсягів коштів на житло і соціально-культурне будівництво);

– незначні коливання в державному бюджеті щодо нега­тивного і позитивного сальдо; виділення в структурі вико­ристання бюджету основної частки на удосконалення роз­витку державних виробничих і обслуговуючих підприємств, на підтримку приватного підприємництва та фермерства, фінансування соціально-культурної сфери, науки, освіти та охорони здоров’я, дещо меншої – на оборону і управління;

– поліпшення пенсійного, стипендіального забезпечен­ня, утримання шкільних установ, підвищення розмірів до­тації малозабезпеченим, будинкам сиріт, інвалідам, виділен­ня коштів на охорону природи, впорядкування територій;

– скорочення до мінімуму (до рівня, який не загрожує розбалансованістю і дестабілізацією національно-еконо­мічної системи) зовнішньої та внутрішньої заборгованості.

Соціальні критерії національно-економічної збалансова­ності виявляють стан реальної політики розподілу і спожи­вання національного продукту. Через формування бюдже­ту, доходів простежується відповідність обсягу і структури національного продукту потребам населення та виробництва, стан платоспроможності уряду і населення, можливості національних заощаджень і капіталовкладень для економіч­ного зростання.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

6. Заблоцький Б. Ф. Перехідна економіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : ВЦ „Академія”, 2004. – 512 с. (Альма-матер).

7. Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України : Національна макроекономіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : Академвидав, 2003. – 368 с. (Альма-матер).

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!