Cвято Івана Купала - у нетрадиційній інтерпретації

10.07.17, 14:00

На фоні нещодавньої відсутності води у нашому місті свято Івана Купала заграло новими барвами. Те, що було до цього просто даниною традиціям та неусвідомленим наслідуванням язичницьких ритуалів набуло нового змісту. Івана Купала стало дійсно святом води. Зокрема, 7-го липня, на Гірничому відбулося одне із кількох у нашому місті святкових дійств.

Місце, на якому влаштували свято, гармоніювало зі змістом: на периферії міста, оточене соснами з одного боку та польовими травами з іншого. Десь на стику цих двох ландшафтів стояло опудало, сплетене з трави, яке чекала невесела доля - бути спаленим. Гості свята погрузилися у купальську атмосферу: плели вінки з трав, стрибали через багаття, фотографувалися на фоні опудала. Крім того, можна було поїсти традиційну українську страву – куліш та запити його запашним узваром.

Дмитро Бабак, член організаційної комнди, розповів про нюанси його проведення свята: «Наша організація (ФРІ) дуже активна. Ми збираємось періодично та вирішуємо що робити найближчі три місяці. На минулих зборах ми побачили, що таке гарне свято припадає на той період, на який проводили планування і вирішили зробити святкування. Два роки тому ми тут теж проводили Івана Купала, але цього року вийшло краще: прийшло більше людей, ми домовились щодо апаратури, організували приготування кулішу та узвару, зробили більше вогнище. Сьогодні тут проходять майстер-класи, стріляють з лука, плетуть вінки».

В основному приходили сім’ї з дітьми, які були втішені забавами, що для них приготували: конкурси від аніматорів, стрільба з лука, танці під музику. Хіба що аніматор був у нетиповому для подібного свята костюмі ведмедя. Який стосунок це мало до купальської атмосфери відомо, мабуть, тільки опудалу, яке вперто мовчало. А може його тому і спалили, бо знає забагато?

Промовка була про музику. Здається, що вибір її був очевидний: композиції про Івана Купала і українська народна пісня, якої (на щастя) вистачає. Але організатори вирішили не обмежувати себе цим і включили до списку ще і сучасну українську естраду. Та Бог з нею, бо потім почали звучати ще і попсові зарубіжні хіти… Така спроба осучаснити традиційне свято викликала подив у багатьох гостей, поодинокі репліки яких долинали до моєї свідомості, перекрикуючи пісню «Rockabye», в якій йдеться про тяжку доля матерів-одиначок. А оце вже талант – підіймати таку актуальну проблему нашого суспільства в контексті святкування Івана Купала.

Очевидно що, найяскравішою подією вечора стало спалення опудала. Навіть люди, які сиділи у найвіддаленіших куточках місця святкування та насолоджувалися призахідним сонцем, своїми наїдками та напоями, підійшли, аби подивитися на це дійство. Найбільше воно вразило (знову ж таки) дітей, які не відводили очей від вогню. Але що дивно було – процес спалення проходив під пісню «Обійми мене» Океана Ельзи. І обряд, який має ніби спалювати всі негаразди, викликає сум та щем: опудало саможертовно горить під слова «невже таки вона так хоче теплих слів», ніби зігріваючи ці самі слова. Іскри від нього летять в саменьке небо і розчиняються у ньому. Після завершення пісні опудало феєрично падає на землю, цим самим ставлячи фінальний акцент.

Єдине що - не було місця для купання. Але організатори все продумали, щоб дух свята не пройшов повз: всі, хто мали відкрите взуття, могли по приходу додому насолодитися відмиванням ніг. Благо хоч вода у кранах вже є.

Олександра Гонтар - для сайту "Гречка"