Чому в одних містах родичі здають кров для породіль примусово, а в інших – роблять це добровільно і з задоволенням?

20.11.16, 10:00

Медіаексперти, донори крові та лікарі розповіли чому в одних містах родичі здають кров для породіль примусово (або й купують довідки донорів), а в інших – роблять це добровільно і з задоволенням.

Зокрема Олена Майданник, лікар акушер-гінеколог Перинатального центру м. Києва, зауважила: «Наш досвід показує, що донорство крові стає добровільним, якщо правильно подати інформацію: вчасно, достовірно і з позитивом. Вагітним із груп ризику наші лікарі пояснюють, що донорська кров може знадобитися їм самим під час пологів. І що є Київська станція переливання крові, де їхні родичі або друзі можуть здати кров і підстрахувати її. Ми наголошуємо на тому, що жінка несе відповідальність за свою вагітність».

У свою чергу Юлія Новобранець, координаторка проектів ВМГО «Асоціація молодих донорів України» поінформувала присутніх, що саме недостатність і не стандартизованість законодавства, велика кількість розпорошених бюджетів, погана логістика, а також відсутність системної популяризації донорства виливається в те, що, в одних містах родичі здають кров для породіль «примусово» (або й купують довідки донорів), а в інших – роблять це добровільно і з задоволенням; в одних лікарнях кров утилізують за ціною одна тисяча гривень за літр, а в іншій, поряд, мають її гострий дефіцит. Також вона розповіла, що дуже часто «секретність» інформації про донорство, обіг крові та її компонентів зумовлює відсутність відкритої статистики.

Відтак ЗМІ складно об’єктивно висвітлювати діяльність служби крові, її потреби, успіхи та проблеми. Керівник громадського проекту «Кров новин-новини крові», кандидат наук із соціальних комунікацій Леся Ярошенко підтвердила, що журналістам у цій царині справді непросто. Про це свідчать і результати медіамоніторингу Асоціації «Спільний простір».

Упродовж року (з вересня минулого по вересень цього року) у Львові, Харкові, Житомирі, за винятком Кропивницького (міста реалізації проекту), було виявлено вкрай незначну кількість матеріалів про донорство, тема висвітлювалася стереотипно, нерідко з «лякалками» та кадрами-канібалами, майже не було аналітики й розслідувань. І це незважаючи на те, що життя «підкидало» журналістам справжні знахідки – наприклад історію поневірянь регулярного донора-переселенця з Криму, в якого, незважаючи на рідкісну групу крові, центр крові в новому місті проживання відмовився її приймати.

Науковий консультант, тренер Асоціації «Спільний простір», доктор наук із соціальних комунікацій Олександр Чекмишев

Науковий консультант, тренер Асоціації «Спільний простір», доктор наук із соціальних комунікацій Олександр Чекмишев розповів: «Наприклад, саме завдяки якісному (чи, навпаки, не дуже) інформуванню в одних вишах студенти добре знають все щодо різних, зокрема законодавчих мотивацій регулярного донорства і радо цим користаються, а в інших – просто налякані сенсаційними матеріалами ЗМІ про те, хто і яку хворобу отримав із перелитою кров’ю». Моніторинг ЗМІ було проведено в рамках проекту «Кров новин-новини крові» започаткованому двома асоціаціями. Його результати покладено в основу тренінгів для регіональних журналістів, покликаних розвинути їхні професійні стандарти та зробити їх більш поінформованими щодо проблем донорства крові. Перша хвиля тренінгів вже відбулася у Львові, Житомирі, Кропивницькому та Харкові.

Ініціатори проекту висловили впевненість, що нові матеріали у ЗМІ допоможуть зробити діяльність державних чиновників, які опікуються питаннями донорства крові, більш відповідальною. Активність громадськості сприятиме тому, що військові і поранені цивільні надалі будуть отримувати донорську кров на більш регулярній основі. Таким чином, крок за кроком, громадські та журналістські ініціативи будуватимуть підвалини нової української служби крові.

Проект «Кров новин-новини крові» реалізується за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government”.