Картинки з маленькою душею

30.08.16, 16:00

Невеличка на зріст жінка з доброю посмішкою та блакитними очима – Світлана Поплавко, якій 81 рік. Коли заходиш до її оселі, то потрапляєш у дивовижний світ. Відразу йдеш травою березового лісу, потім у поля з маківками, бачиш красу конвалій, пише Komora.info

Все це роботи Світлани Олексіївни, зроблені її власними руками вишиті хрестиком або бісером. Кожна картина (їх близько 50-ти) – маленька історія і душа. Ніби ЗD зображення, до якого хочеться доторкнутися. Здається, що перетнувши рамку, ти в нього зайдеш. Сама майстриня розповіла нам про те, чим вона займається:

Розкажіть, будь ласка, скільки Ви вишиваєте?

Системно вишиваю 10-ть років. А навчилися цьому ремеслу, коли була дівчиною. Моя перша серйозна робота – вишита сорочка на весілля для мого чоловіка. Цьому вбранню вже 58 років, воно до цих пір зберігається у нашому будинку. Вишиваю хрестиком ібісером.

Скільки займає часу виготовити одну картину?

Усе залежить від складності і від настрою. Від одного місяця до півроку. У мене є картина березового лісу, то її я вишивала півроку. Взагалі кожний виріб – це маленька історія. Кожна картина має душу і зміст. Кладеш хрестик до хрестика і розумієш – тут травинка, а там квітка. Ніби прості речі, а витончено доповнюють композицію і занурюють того, хто на неї дивиться у маленьку пригоду. Роблю свої картини з душею, іноді можу сидіти день і ніч. Дуже вдячна чоловіку за підтримку мого хобі. Він купує нитки, тканину та робить рамки.

Які плани далі і над чим зараз працюєте?

Зараз, вишиваю Наталку Полтавку. Але я над нею працюю недовго. Мріяла б зробити свою власну виставку, але не знаю, як далі життя поверне. Крім того, я передаю свою майстерність – вишивають донька та онука. Перша – бісером, друга – хрестиком.

Справді, коли підходиш до кожної картини Світлани Олексіївни, то розумієш, що дивлячись на неї, ти потрапляєш у інший світ. Майстерно підібрані кольори, малюнок та композиція захоплює. Спокій та мудрість самої майстрині не відпускає. Хочеться вести розмови знову і знову...

Ольга Полякова