Музей історії техніки хочуть відкрити у педагогічному університеті

17.11.15, 16:00

Вже більше, ніж півроку на фізико-математичному факультеті Кіровоградського державного педагогічного університету викладачі та співробітники готуються до відкриття Музею історії техніки. Експозиція Музею обіцяє бути цікавою та різносторонньою. Тут можна буде знайти експонати, що ілюструватимуть еволюцію обчислювальної техніки – від найдавніших пристроїв для проведення обчислень (наприклад, абак) до електронно-обчислювальних машин різних поколінь та комп’ютерів, а також складових їх частин: розвиток модулів пам’яті, накопичувачів, материнських плат та інших компонентів. Крім того, змістовною обіцяє бути експозиція історії розвитку машин та механізмів, звукової, фото- та відеотехніки, електричних, електромагнітних та інших пристроїв.

Експонати будуть розміщуватися в різних лабораторіях фізико-математичного факультету. Першим відділом Музею історії техніки стане відділ історії обчислювальної техніки, експозиція якого відкриється вже до початку грудня цього року і буде знаходитися в комп’ютерних класах першого поверху семиповерхівки. Останні приготування та налаштування роботи відділу проводяться під контролем та за безпосередньої участі викладачів кафедри інформатики: О.Ф.Баранюка, В.В.Котяка та П.І.Андронатія та декана факультету Р.Я.Ріжняка.

З метою презентації відкриття Музею фізико-математичний факультет розпочинає серію публікацій провідних науковців факультету, присвячених окремим експонатам Музею. Першою в цій серії буде стаття професора кафедри прикладної математики, статистики та економіки З.Ю.Філера «Калькулятори в моєму житті», в якій автор ділиться власним досвідом використання обчислювальної техніки в наукових дослідженнях: «...У 1949 р. я вступив до гірничого технікуму. Викладач математики В.І.Щербаков запропонував нам придбати недорогі 12.5 см логарифмічні лінійки. Протягом року ми оволоділи ними та 4-значними таблицями Брадіса. У 1960 р. в Донецькій політехніці (ДПІ) я почав наукову роботу з динаміки вібраційних машин під керівництвом В.К.Прєснякова. Після аналітичних викладок треба було робити числові розрахунки. Ми робили їх паралельно: я на арифмометрі «Фелікс», В.К. Пресняков – на логарифмічній лінійці. Я отримував результати точніші, але повільно; В.К. Пресняков – швидше, але досить грубо....» (повний текст статті можна прочитати на сторінці факультету).