Кілька років тому директор Кіровоградського обласного художнього музею Тетяна Ткаченко побувала у Львові і залишилася в захваті від роботи колег Львівської галереї мистецтв в Палаці Потоцького. Весільні пари з гостями на музейному подвір’ї влаштовували фотосесії, чекаючи свого часу до початку весільного дійства… Далі музейні співробітники люб’язно запросили наступну пару… і під звуки чарівної музики, молодята з рідними та гостями заринулися в святковий мікс заходу.
Потім під час роботи семінару музейщики ділилися досвідом різних інтерактивних програм і заходів. Це і перше побачення в музеї, і заручини, і річниці весілля (найбільш зворушливі 40-50 чи 60 років подружнього життя) та ін.
Колеги голландці також зазначили, що популярність проведення свят чи відзначення пам’ятних дат в музеї останнім часом стрімко зростає.
Представники музеїв підтвердили, що більшість весільних пар в день весілля відвідують музеї для того щоб залишити на згадку чудові фотографії зроблені в різних виставкових залах.
Вже нікого не здивуєш тим, що влаштовуються весільні церемонії під відкритим небом - на галявинах чи в заповідниках, на яхті чи в екіпажі. Звичайно, попит народжує пропозицію.
Не залишився осторонь і Кіровоградський обласний художній музей. Для весільних пар існує декілька пропозицій. Найпростіша та найпоширеніша, це звичайно фотографування в день весілля в музеї та галереї. Музей пропонує проведення культурно-мистецької програми «Українське весілля».
Спостерігається стрімка тенденція до влаштування весілля за давніми українськими традиціями. Хоча українське весілля має деякі регіональні особливості, але в загалом це дуже цікаве театралізоване дійство…
Навертаються сльози на очах рідних та друзів, коли батько, парадними сходами музею, зводить доньку та передає її руку в руку її нареченого. Під оплески, зворушливу музику та вкритий пелюстками шлях молодята проходять під весільними рушниками до зали де і відбувається дійство, яке пронизане народними традиціями і обрядами. Одним з етнічних елементів весілля є гільце – прикрашена стрічками, квітами та колосками гілка, що символізує молодість, красу та прощання нареченої з дівуванням. В атмосфері справжнього українського старовинного весілля молодята стають на весільний рушник, куштують меду, хліба та вина. Матусі засипають молодят житом та пшеницею, гречкою та вівсом, щоб наречені завжди щасливі були у подружньому житті. Батьки благословляють, рідні вітають… Так розпочинається літопис нового подружнього життя.
Співробітники музею відпрацьовують весільний сценарій в залежності від бажань молодят, бо зі смаком організоване весільне дійство стає насправді незабутньою миттю не тільки для молодят, але й для запрошених гостей.
«Весілля» в музеї – завжди гарно та незабутньо!!!
199471994819949199501995119952
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?