Як одна ініціатива може обігріти багатоквартирний будинок?!

10.07.15, 16:00

Це було у Львові кілька років тому. Зима, холодно та сиро. На одному із шосе стоїть кілька десятків людей. Дехто прийшов із дітьми – вони плачуть, бо вітер нелагідний. Ось група людей починає блокувати рух – автомобілі сигналять, водії кричать, опускаючи на мить бічне скло машин… Ті, хто ризикнув вийти з теплого салону, питають: що відбувається, хто тут головний? Наперед виходить немолода, на вигляд не надто здорова жінка. В її очах – сталь: «Ми не маємо вибору – районна котельня закрита з невідомих причин на невизначений термін. Лише так ми можемо привернути увагу влади до своїх проблем. Вибачте, та сьогодні вам доведеться їхати іншою дорогою. Ми стоятимемо тут». Але тоді все було марно… От я написала це і замислилася – але ж ні, не марно. Це був перший крок. Крок на шляху до перемоги.

Стефанія… Саме так звуть цю жінку, яка того непогожого холодного дня взяла на себе відповідальність не лише за власну долю, але й за долю своїх сусідів – саме Стефанія першою зрозуміла, що цього разу нічого не вийде. «Ми перекрили шосе на кілька годин, - пригадує вона. – Та нічого не змінилося. Я зрозуміла, що наша історія – а, можливо, навіть і трагедія, бо ж взимку як без тепла? – повторюватиметься з року в рік. І ми вирішили управляти нашим будинком самі». Так просто сказати… А зробити це здавалося неможливим, і насамперед – у фінансовому плані.

«Створене нами ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) звернулося до місцевої влади по допомогу, - продовжує Стефанія, - та ми майже нічого не отримали. Розумієте? П’ятдесят тисяч на весь будинок, одноразово. Я досі пам’ятаю свою розгубленість – що нам робити? За якими правилами грати? І тут нам пощастило – ми прийшли до львівського ресурсного центру для ОСББ і там отримали всі необхідні консультації». Стефанія каже – пощастило… Це теж не зовсім правда – щастить лише тим, хто йде. Зустріти друга можна лише в дорозі. Допомога надходить до тих, хто намагається змінити життя. Ось і тут: спільно з програмою Міжнародної Фінансової Корпорації «Енергоефективність у житловому секторі України» в ресурсному центрі працює напрямок підвищення фінансової грамотності. Та відомо – нікого не можна навчити, можна лише навчитися. Тобто, змінити себе. Взяти на себе право вирішувати та працювати системно. Завдяки консультаціям фахівців програми ОСББ Стефанії отримало кредит.

«Це реально змінило наше життя на краще, - говорить Стефанія Климко. – Модернізація всього будинку включно із заміною труб – усе було зроблено для того, аби втрати енергії були мінімальними». Я у захваті! Як? Яким чином ця жінка, немолода та з помітними проблемами із здоров’ям, змогла все це потягти? Бо правду кажуть – відкривають двері, в які стукають. І я захоплено завмираю перед Стефанією. А вона, посміхаючись, продовжує, ніби нічого й не було: «Звичайно, без кредиту можна й обійтися. Але «живі» гроші дозволяють зробити необхідне вже зараз. Приміром, завдяки комплексній, для всього будинку одразу, теплоізоляції стін, даху та вікон (включно з місцями загального користування) можна домогтися зниження споживання тепла на 30-40%. І все це на тлі підвищення тарифів та інфляції. Краще вкласти гроші вже зараз і споживати менше все сьогодні! Тобто, зобов’язання за кредитом можна сплачувати за рахунок зменшення витрат на тепло, а постійна інфляція теж допомагає позичальнику! І при цьому ми мешкаємо в теплі вже нині, а не колись потім».

Успіх рідного ОСББ змінив стиль життя Стефанії – вона стала оптимісткою та активісткою. Мешканці сусідніх будинків, коли побачили позитивні зміни, запросили цю напрочуд рішучу жінку підтримати і їх у бажанні жити ліпше. Зараз Стефанія очолює асоціацію ОСББ з п’яти навколишніх будинків та веде вражаюче енергійне життя. Остання за часом важлива для Стефанії та для всіх ОСББ країни акція відбулася у середині березня в Києві – сотні людей з різних міст України пікетували Верховну Раду з питання повернення ОСББ статусу неприбуткової організації. Їх очолювала Стефанія.

«Не могло б бути й мови про енергозберігаючі програми, якби ОСББ вважалися прибутковими організаціями. Це була б зрада депутатами своїх виборців, - експресивно розповідає вона. – На щастя, все завершилося добре, депутати дослухалися до наших вимог». Зараз парламент ухвалив закон «Про особливості реалізації права власності в багатоквартирних будинках», який значно поліпшить взаємодію мешканців багатоквартирних будинків із зовнішніми структурами – як державними, так і комерційними. А вже в тому, що городяни хочуть вирішувати долю своїх будинків самі, Стефанія переконана: «До мене звертається багато людей – ті, кого цікавлять поради практика. Я консультую нові ОСББ і про порядок зборів, і про те, як вигідніше укладати угоди, як говорити з владою. І що цікаво – в кожному будинку є люди, які не розуміють переваги ОСББ, з ними ми ведемо багатоденні розмови, переконуємо. Та ці люди переважно не молоді. А от із молодими мені говорити легко, вони цінують і чужий час, і роботу. Молодь готова змінювати застарілі методи управління будинками. Тож мені з ними працювати простіше, ніж із людьми мого віку». Ми п’ємо каву та розмовляємо. Обговорюємо майбутнє нашої країни. За вікном уже сутеніє, а Стефанія жваво ділиться зі мною своїми поглядами на проблеми України.

Величезна частина житлового фонду країни потребує модернізації. Щороку ситуація погіршується, і вже давно час починати. Єдиний можливий шлях – створення ОСББ, сьогодні очікувати фінансової допомоги від держави, як ви розумієте, не доводиться. Ресурсні центри, подібні до львівського, дають можливість розумно організувати управління власним житлом. У країні зараз вже є понад 17 000 об’єднань власників житла, і вже п’ять банків готові надати кредити ОСББ. А такі люди, як Стефанія, готові допомагати й підказувати. «Лише разом ми – сила», - говорить Стефанія, і вона права. Вона – приклад для нас усіх, бо ж дехто тільки й може, що жалітися, а треба – діяти. Робити хоч що-небудь, і тоді світ зміниться. Навіть через наш невеличкий крок. Стефанія Климко пам’ятає ту важку зиму, коли здавалося, що всі зусилля марні. Тепер вона переконана, що багато можна змінити. Та ще більше роботи – попереду. Стефанія та її сусіди перемогли тоді у Львові. Стефанія та її співгромадяни перемогли в березні в Києві. Якщо ми візьмемося до справи всі – то й переможемо ми всі. Приклад Стефанії надихає.

Маргарита БАЛЬМІНА, Національний прес-клуб «Українська перспектива»