Українська Голгофа: Погляд із Кіровограду
Цього
тижня у Кіровоградському
обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Українська Голгофа» в рамках
відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні.
Голодомор 1932-1933 років, визнаний офіційно як геноцид
українського народу, мав найбільш жахливі наслідки, адже його жертвами стало близько
8 мільйонів українських селян. Жахливим є і той факт, що на відміну від двох
інших голодоморів, викликаних частково Громадянською та ІІ Світовою війнами, цей
голодомор був влаштований штучно з метою знищення носіїв національної ідеї, приборкання
та залякування непокірних українців з подальшим їх закріпаченням. Мільйонам
людей, які чесно працювали на своїй землі, годуючи своїм хлібом майже всю
Європу, було винесено смертний вирок через історичний антагонізм між тоталітарною
державою та вільними хліборобами. Про те, що це був наказ вмерти, який не
підлягає оскарженню, красномовно свідчать, зокрема, суворі покарання для тих,
хто намагався вирватися із штучно влаштованого пекла. Так, скажімо, на кордоні
України з відносно благополучною Білорусією стояли загони міліції і
відловлювали, з усіма відповідними наслідками, тих хто намагався прорватися
туди з метою обміну речей на бодай якусь їжу
Головна мета експозиції «Українська Голгофа» як
раз і полягає в тому, щоб на основі об’єктивної, незаангажованої інформації та засобами
образотворчого мистецтва змусити людей замислитись над жахливими та повчальними
сторінками історії нашого народу, до яких відносяться, зокрема, голодомори
1921-1922, 1932-1933 та 1946-1947 років, наглядно проілюструвавши антинародну
сутність більшовицького режиму.
Частину експозиції складають інформаційні-ілюстративні
матеріали, які висвітлюють хронологію, засоби та жахливі наслідки фактичної
війни радянського режиму проти сільських трударів, що розвіюють міф про
«комуністичний рай» як найбільш досконалу форму державного устрою. Частина цих
матеріалів піднімає тему вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні,
причому, як на теренах нашої держави, так і за її межами. Унікальними експонатами
виставки є також пам’ятні монети номіналом 5 гривен із серії «Голодомор –
геноцид українського народу» (2008), виконані до 75-ї річниці Голодомору 1932-1933
років в Україні.
Художню частину експозиції складають твори
кіровоградських художників, які, продемонстрували активну громадянську позицію
та небайдуже ставлення до історії, відобразивши жахливі наслідки голодоморів,
переважно – 1932-1933 років. Серед таких патріотів – Микола Бондаренко
(1914-1999) - автор цілої серії робіт національно-патріотичного спрямування. У
своїй невеликій за розміром роботі з лаконічною назвою «Зима 1933-го» (1993) художник
зумів передати величезні масштаби трагедії українського народу, що став жертвою
штучно влаштованого геноциду. Вражає своїм драматизмом і картина самобутнього кіровоградського
художника Фелікса Полонського з красномовною назвою «Безвихідь» (2008), яка до
болі реалістично передає безвихідь людей, приречених на мученицьку смерть. Не
можуть залишити байдужим вимучені голодом фігури жінки і хлопчика, застиглих в
очікуванні смерті, як порятунку від нелюдських страждань. Приреченість цілого
народу передає і робота Володимира Чорного «Без надії. Голод 1933-го» (2008) із
серії «Українські трагедії».
Вже традиційно на виставках відповідного
тематичного спрямування частину експозиції обов’язково складають твори,
присвячені темі скорботи за невинно убієнними. Не стала виключенням і дана
експозиція, на якій представлені роботи Володимира Волохова «Пам’яті голодомору»
(1995), Андрія Надєждіна «Втрачений рай. Чорна пасхалія» (2006) та інші. В них
– пам'ять про загиблих та застереження живим.
текст - Олег
Юрченко – старший науковий співробітник Кіровоградського
обласного художнього музею
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?