На Вінничині 12 реабілітаційних центрів, на Кіровоградщині – один?!

11.08.14, 9:00

Нещодавно у Вінниці відбулася міжнародна конференція, присвячена спроможності батьківських об’єднань представляти інтереси дітей та молоді із інвалідністю. Організовувала захід Національна Асамблея інвалідів України, Міжнародна мережа надавачів послуг для дітей та дорослих з інвалідністю SOFT Tulip (Нідерланди), а партнерами стали Вінницька обласна громадська організація «Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця» та Британська Рада в Україні. На конференцію приїхали понад сто громадських організацій зі всієї України, у тому числі – із Кіровоградщини. Чотири дні всі жили у атмосфері цікавого спілкування в рамках насиченої програми.

Дуже багато було важливих тем – це й особливості виховання дітей з синдромом Дауна, організаційні основи створення громадської батьківської організації та її осередків, організація шкіл батьківської майстерності, налагодження діалогу з місцевою владою на рівні адміністрації, залучення неформальних організацій для участі у заходах щодо соціалізації молоді з інвалідністю. Найголовнішими темами зустрічей були інтеграція сімей, які виховують дітей з інвалідністю та основні аспекти розуміння. Також учасники конференції багато розповідали про власну роботу в своєму місті, ділилися досвідом, обмінювалися думками.

Дуже приємно було відчувати гостинність вінничан та самовіддану роботу громадської організації «Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця», яка підготувала незабутню концертну програму «Давайте знайомитись» за участю вихованців обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» та чисельних гостей заходу.

Гостям запам’яталась екскурсія до соціальної майстерні для неповносправних, де усі побачили яскраві професійні поробки вихованців центру. Там досить плідно працює програма «Працетерапія», до якої залучено молодь від 18 років, а також планується на базі майстерні створити міні-гуртожитки для людей з інвалідністю (навіть вже проводяться будівельні роботи). Прогулянка по Вінниці та до історико-мемориального комплексу пам’яті жертв фашизму, перегляд шоу світломузичного фонтану «Рошен» надовго залишаться у нашіх серцях.

Знайомство з роботою “Прозорих офісів” Віницької міської ради також дуже вразило насамперед тому, що все зроблено по європейським стандартам. Так, людина на візку може потрапити на будь який поверх міської ради, а дитяча кімната, в який працює вихователь поки мати чи батько вирішує свої питання, має привабливий вигляд. Я спитала представника НАІУ у Віницькій області, голову організації “Відкриті серця” Світлану Василівну Демко: “Скільки реабілітаційних центрів у Віницькій області?” На що вона відповіла: “Аж дванадцять, а громадською організацією було створено п’ять”. На жаль, у нашому місті працює тільки один такий заклад і то не достатньо єфективно. До того ж, ми маємо до цього центра багато запитань! А у нашій області взагалі немає нічого подібного.

Також нас запросили обмінятись досвідом по роботі реабілітаційного центру. Дуже хотілося б, щоб влада нашої області разом з громадськими організаціями більше уваги приділяла проблемам дітей та дорослих з інвалідністю і ми теж приймали би гостей та гідно показували роботу, а не пасли задніх.

У цій конференції приймали участь діти з інвалідністю і поки батьки обговорювали важливі питання - діти займалися разом з волонтерами у “Соціальній майстерні”, де вони вчилися вишивати рушники, виготовляли українські сувеніри, а потім дарували їх своїм батькам. Також подорожували по місту Вінниця на «Веселому трамвайчику», завітали в зоопарк та завзято брали участь у майстер-класі «Арт-терапія», прослухали міні-курс «Безпечна поведінка», “Здоровим бути здорово”. Коли був вільний час у батьків, відвідали “Родинні розваги” в ТКЦ «Мегамол», грали у боулінг, більярд, та бавились на дитячіх атракціонах.

На цій конференції наша організація отримала величезний досвід роботи громадських організацій. В першу чергу надавати професійну психологічну допомогу сім’ям, які виховують дитину з інвалідністю, а особливо це потрібно татусям. Наголос треба ставити на допомозі татові психологічно прийняти дитину з інвалідністю та залучати його до активного життя сім’ї. Також потрібно створити “Батьківську платформу в онлайн режимі”.

Вагоме значення має формування позитивної громадської думки щодо людей з інвалідністю та їх родин. Необхідно проводити круглі столи, семінари та конференції щодо покращення якості життя наших родин. Залучати до тренінгів усю родину - дідусів та бабусь, братиків та сестричок, матусь та татусів. А акції та заходи громадських організацій, які опікуються дітьми з обмеженними можливостями мають бути інтегровані, де будуть запрошені й інші діти.