В Україну – назавжди

25.05.14, 10:00

Свою Україну любіть;

Любіть її во время люте,

В останню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть…

Т.Шевченко

Днями в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію до Дня перепоховання Т.Г.Шевченка на Чернечій (Тарасовій) горі «В Україну – назавжди».

9 березня цього року вся світова спільнота відзначала 200-річчя від дня народження видатного українця – Тараса Григоровича Шевченка. На жаль, через трагічні події Майдану та фактичне перебування України у стані війни, відзначення ювілею відбулося не на належному рівні. В наші буремні, неспокійні часи поезія Шевченка залишається як ніколи актуальною, оскільки пронизана любов’ю до України та пробуджує національну гідність і почуття патріотизму в душі кожного свідомого українця. Його пам’ятають, поважають, ним захоплюються, до нього прислуховуються. Він сьогодні як ніколи сучасний.

22 травня – День перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, в Україні відзначається на державному рівні.

…Відразу після похорону Шевченка в Петербурзі його друзі почали клопотатися про дозвіл на перевезення праху поета в Україну. Наприкінці квітня 1861 року цей дозвіл вони все-таки одержали. 26 квітня домовину було викопано з землі в присутності товаришів, покладено в свинцеву труну і поставлено на ресорні дроги. Зі Смоленського кладовища труну перевезли до Московського вокзалу. В Москві, в церкві Тихона відбулася багатолюдна панахида. Далі поштовим трактом труну Шевченка повезли кіньми за маршрутом Серпухов-Тула-Орел-Волобуєво-Кошелівка-Дмитрівка-Севськ-Есмань-Глухів-Кролевець-Батурин-Борзна-Ніжин-Носівка-Козелець-Залісся-Бровари-Київ. Скрізь, особливо в Україні, багато народу приходило прощатися з величним Кобзарем. Цей шлях, як і потім шлях із Києва на Канівську гору, описано в усіх подробицях в біографічних виданнях.

Місце вічного спочинку Шевченка стало називатися Тарасовою горою.

І кожного року, незважаючи на будь-які політичні ситуації, зміни влади у березневі та травневі дні біля могили поета в Каневі проходять богослужіння, сюди звідусіль їдуть люди вклонитися духовному Батьку українського народу – Тарасу Шевченку.

В експозиції представлені графічні твори з фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею: офорт «Портрет Шевченка» мистецтвознавця, дійсного члена Академії мистецтв СРСР, професора, народного художника СРСР В.І.Касіяна, літографія «Шевченко серед казахів» художника Г.Б.Берковича, ліногравюра «В останню путь» художника-земляка, члена НСХУ С.І. Письменного та ліногравюра «Пам’ятник Т.Шевченку в Києві» художника-графіка М.Г.Божка.

автор - Леся Дмітрієва, науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею