Ґендерно чутливі жінки готові голосувати на президентських виборах за кандидатів-чоловіків

15.04.14, 15:30

Часткова окупація країни, політична та економічна криза, регіональний сепаратизм, шокова терапія, постійно зростаюча інфляція і, як наслідок усього цього, - здорожчання життя. До цього додайте випробування, що характерні для президентських виборів. Як усі ці труднощі переносять жінки, і як вони впливають на процеси, що відбуваються в країні? Про це розмовляємо з виконавчим директором Міжнародної Школи Рівних Можливостей Іриною КОНЧЕНКОВОЮ.

Ірина КОНЧЕНКОВА

- Нинішня влада визнає, що країна перебуває у глибокій політичній та економічній кризі. Чи на часі зараз ґендер?
- На часі. І це притому, що країна збурена. Ви подивіться, що відбувається: Крим уже анексований, на сході – неспокійно. Загрозу чергового нападу з боку «братньої» Росії також ніхто не відміняв. Попередня влада перед своєю втечею залишила населення без копійки. Казна порожня, а зобов’язань держави перед народом дуже багато. Бюджетникам треба платити зарплату, пенсіонерам – пенсію, армії терміново знадобилися кошти для організації оборони тощо. Цей букет проблем доповнює необхідність проводити шокову терапію. Про це вже сказали вголос. І не лише сказали – зробили. Тарифи на житлово-комунальні послуги різко поповзли вгору, ціни на харчі, одяг та багато іншого теж зростають. Вибору нема – треба рятувати країну. Всі ми це розуміємо і тому сильніше затягуємо паски. Та показовий момент – у цих вкрай складних умовах держава не відмовилася від реалізації програми забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок. Вона здійснюється Міністерством соціальної політики. Більше того, вже відбулося декілька зустрічей з експертами, які працюють у цій сфері. Тобто, робота в ґендерному напрямку триває.

- Що підштовхує нинішню владу до такого рішення?
- Розуміння того, що країна потребує солідаризації населення. Незалежно від того, чи це чоловіки, чи жінки. Нині не час з’ясовувати, кому важче. Зараз треба вирішувати назрілі питання. Тому дієва участь жінок у цих процесах багато важить.

- Як громадські організації реагують на ситуацію, що склалася?
- Громадські організації продовжують працювати. Інша справа, що, враховуючи особливості поточного моменту, ми нині працюємо як ніколи багато. Приміром, Школа Рівних Можливостей, яку я представляю, продовжує реалізовувати проект «Інтегрування ґендерних компонентів до місцевих програм: моделі взаємодії влади та суспільства». Він фінансується Посольством Фінляндії в Україні. У рамках проекту ми працюємо з жінками, які представляють середню ланку державних службовців. Проводимо для них тренінги. І маю зазначити, наші слухачі дуже уважно прислухаються до кожного слова наших тренерів, спільно визначають шлях від кризи до успіху для себе та для своєї країни. Такий підвищений інтерес не випадковий. Кожен із нас хоче зрозуміти, чим він може бути корисний суспільству. Насправді можливостей для докладання зусиль достатньо. Термінової допомоги сьогодні потребують багато наших співвітчизників. Насамперед, це стосується тих із них, хто змушений був залишити Крим та переїхати на материкову Україну. Багато слухачів наших тренінгів опікуються прийомом та облаштуванням переселенців. Не можна без уваги залишати й пенсіонерів, які в наших складних економічних умовах опинилися на межі виживання, і тих людей, які через падіння виробництва та масові скорочення у бюджетній сфері втратили роботу.

- Чи можна здійснювати ґендерну політику в умовах, коли не лише в суспільстві, але навіть серед жінок нема єдності в політичних, економічних, соціальних та багатьох інших питаннях?
- У тім-то й справа, що просто політика та багато іншого досі роз’єднує суспільство. А ґендерна політика, навпаки, згуртовує всіх нас. Згуртовує незалежно від світогляду, матеріального достатку, посадового статусу та багатьох інших факторів. А говорячи про жіночу солідарність, варто зауважити, що її треба виховувати. І бажано виховувати на конкретних прикладах. Недавно завершилася кампанія «Ґендерна рівність: весна 2014». За її результатами були нагороджені Ольга Богомолець, яка перемогла в номінації «Милосердя Майдану», Руслана Лижичко – у номінації «Європейський посол Майдану». Нагороду також отримала керівник народного хору «Лісапетний батальйон», композитор і поет Наталія Фаліон. Таких відомих людей називають суспільними маяками. До їх думки прислуховуються, з них беруть приклад.

- До таких «маяків» належить і Юлія Тимошенко. Та все-таки багатьох жінок насторожило її бажання брати участь у президентських виборах. Чому?
- Юлія Тимошенко не завжди прислухається до голосу жінок, не вміє підтримувати жінок-лідерів. Це вона продемонструвала в свої прем’єрські часи. Та, як видно, жінки вирішили їй про це нагадати. Та саме громадськість висунула кандидатом у Президенти Ольгу Богомолець. Всі знають цю історію: Ользі Богомолець бракувало грошей, які потрібні для реєстрації кандидатом у Президенти України, і люди зібрали потрібну суму. На жіночу підтримку спирається і Наталія Королевська. Вона також бере участь у президентських перегонах, щоправда, як самовисуванка. І першими її кроками стало оскарження скорочення соцвиплат, зокрема, на народження дитини, а також на відсутність індексації пенсій та зарплат бюджетникам, а це переважно жінки, на захист яких вона відкрито виступає.

- Серед кандидатів у Президенти України лише 3 жінки. Чи означає це, що знову не спрацьовує принцип ґендерної рівності, і хто в даному випадку завинив?
- Насправді це непоганий показник для України. Адже у нас усе мілітаризоване. Постійно йдеться про загрозу війни. Багато хто думає про те, як захистити свою країну. І добре, що знаходяться жінки, які готові покласти на свої плечі такі складні державні проблеми.

- Чи відбивається ґендерна політика належним чином у програмах кандидатів у Президенти України?
- На жаль, кандидати в Президенти сьогодні зайняті іншими питаннями. Питаннями Криму, армії, економічного розвитку країни… Ґендерні питання та соціальні проблеми, які напряму стосуються жінок, у їхніх програмах наразі позначені одним рядком або й зовсім не згадуються. Відомо лише, що Юлія Тимошенко обіцяє будувати нові дитячі садки, не закривати школи. Впевнена, що для Наталії Королевської, яка донедавна залишалася міністром соціальної політики, соціальні питання теж є пріоритетними. Соціальній політиці приділятиме особливу увагу й Ольга Богомолець. Вона лікар і тому дбатиме про розвиток медицини, поліпшення її якості. І важливо, що головне для неї – боротьба з корупцією.

- Які акценти мають зробити кандидати в Президенти України, щоб завоювати голоси жінок?
- У нас традиційно жінки підтримують кандидатів-чоловіків. Саме тому особливих акцентів кандидатам-чоловікам робити не треба. Головне, щоб вони були щирими, переконливими і щоб з приходом до влади виконували свої обіцянки, дані під час президентських перегонів.

- Експерти припускають, що незабаром слід очікувати й парламентських виборів. Чи зможуть українські жінки взяти в них активну участь?
- Сьогодні всерйоз порушується питання про те, що слід змінити виборче законодавство. Ми абсолютно переконані, що до нього будуть введені ґендерні квоти. Відповідний законопроект від імені уряду до Верховної Ради подаватиме Міністерство соціальної політики. Експерти вже підготували його. Ми сподіваємося, що, принаймні, 25% жінок прийдуть до нового парламенту.

автор - Сергій ГЕРАСИМЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива»