Міжнародний день Дніпра відзначили виставкою у Кіровограді

09.07.13, 11:00

Ранковий Дніпро

Наприкінці минулого тижня, а саме у суботу 6-го липня у відділі обласного художнього музею - на першому поверсі, у картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» - було розгорнуто експозицію до Міжнародного дня Дніпра. Це свято відзначають у першу суботу липня. Міжнародний день Дніпра - однієї з найбільш спокійних і величних рівнинних річок, яка займає третє місце в Європі за довжиною і площею басейну (після Волги і Дунаю).

До Міжнародного дня Дніпра в експозиції представлено роботу Миколи Петровича Глущенка (1901-1977) «Ранковий Дніпро» (1961) із фондового зібрання музею.

Микола Глущенко – людина-епоха в українському образотворчому мистецтві ХХ століття. Народився у 1901 році у місті Новомосковську Катеринославської губернії (нині – Дніпропетровська область) у родині бухгалтера. Хист до малювання виявив у п’ятирічному віці, пізніше познайомився зі слобожанськими іконописцями – богомазами. Далі улюблені уроки малювання в Юзівському комерційному училищі (нині Донецька область), копіювання картин та робота над декораціями до вистав у робітничих клубах, захоплення Рєпіним і Васильківським.
Паризький період в житті Миколи Глущенка ознаменувався в травні 1924 року відкриттям його першої персональної виставки, в організації якої йому допоміг не хто інший як відомий письменник, колишній член уряду України – Володимир Винниченко. Останній ставився до Миколи з великою симпатією і всіляко його опікав. Глущенко заводить знайомство з багатьма відомими особистостями, зокрема з Роменом Ролланом і Анрі Барбюсом, веде насичене творче життя. Як наслідок – слава непересічного пейзажиста і портретиста, виставки у багатьох країнах світу. Помер у Києві, проживши 76 років. Похований на Байковому цвинтарі.

Микола Глущенко був дуже вимогливим до себе, відзначався надзвичайною працездатністю. Статний, підтягнутий, елегантний, ввічливій, енциклопедично освічений він був справжнім естетом. Мистецтво Глущенка має одну важливу особливість – воно завжди є актуальним, бо несе в собі поезію та красу життя.

Тему Дніпра розкривали не тільки в мистецтві, а й у літературі. Так в творах Тараса Шевченка образ річки є символом історичної долі українського народу. Шевченків «Заповіт» і поховання поета над Дніпром великою мірою визначили і нині живу традицію шанування річки як української національної святині.
«Реве та стогне Дніпр широкий,
сердитий вітер завива,
додолу верби гне високі,
горами хвилі підійма».
(Тарас Шевченко, «Причинна», 1837).

автор замітки - Тетяна Ащеулова - науковий співробітник відділу Кіровоградського обласного художнього музею – картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»