Виставка художніх творів «Вічний вогонь пам’яті» до Дня Перемоги
7 травня 2013 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття виставки художніх творів «Вічний вогонь пам’яті» до Дня Перемоги.
Двадцяте століття було епохою перманентних суспільних катаклізмів, революцій, війн, небачених в історії соціально-економічних експериментів, що ґрунтувалися на фанатичній спробі практичної реалізації ідеологічних доктрин.
У низці катастроф, що спіткали Україну в XX столітті провідне місце займає Друга світова війна, яка сукупністю своїх наслідків продовжує справляти неабиякий вплив на політичне, культурне, релігійне та інтелектуальне життя українського суспільства у ХХІ столітті.
Війна проти нацизму своїми вогняними хвилями двічі прокотилася українською землею, залишивши по собі глибокі вибоїни та шрами в долі народу України. Саме йому разом з іншими народами СРСР довелось узяти на себе найважчий її тягар: радянсько-німецький або «східний» фронт світової війни був головним, вирішальним. Події на цьому фронті мали справді глобальний характер: відбувалися на відстані 4,5 тис. км з півночі на південь європейської частини СРСР, охоплювали територію площею 1 млн. 800 тис. кв. км у безпосередньому тилу нацистів, а в тилових районах СРСР втілилися у самовідданій праці для воюючої армії, для перемоги. Усі ці форми боротьби в сукупності становлять унікальне історичне явище, що дістало назву «Велика Вітчизняна війна».
На виставці представлено живописні та графічні роботи з фондів Кіровоградського обласного художнього музею, присвячені темі Великої Вітчизняної війни. Образне втілення військового подвигу передано в сюжетно-тематичних картинах і портретах художників О.Ф. Фойницького (1886-1973), А.М. Нюренберга (1887-1979), П.І. Кодьєва (1899-1968), М.П. Глущенка (1901-1977), Ф.М. Бочкова (1901-1952), М.Г. Бондаренка (1914-1999), В.О. Федорова (1920-1986), Л.Я. Корнєєва (1922-2009), Б.К. Єгорова (1925 р.н.), О.С. Логвинюка (1936-2004), В.К. Волохова (1939 р.н.), В.Г. Плітіна (1956 р.н.) та ін.
На живописних полотнах художника-земляка, учасника Громадянської та Великої Вітчизняної війни Петра Кодьєва «Сполох» (1954) та «Окупація» (1950) відображено трагізм перших годин війни та хижацький грабунок мирного населення, що здійснювався нацистами на окупованих територіях.
Розкрадання культурних цінностей окупантами чудово проілюстровано роботою «Фашисти в музеї» (1943), що належить пензлю відомого радянського художника, мистецтвознавця, уродженця міста Єлисаветграда Амшея Нюренберга.
Микола Бондаренко представлений батальним полотном «Визволення міста Кіровограда» (1954) та груповим портретом «Ветерани» (1983). Сюжети для даних робіт художник брав з власного життя. Микола Гнатович пройшов війну в якості оперуповноваженого відділу «СМЕРШ» 57-ї армії та особового відділу 53-ї армії II Українського фронту, був учасником визволення Кіровограда, в якому після війни жив і працював до самої смерті.
Окремий експозиційний блок присвячено партизанському руху. Народний художник СРСР Микола Глущенко представлений портретом двічі Героя Радянського Союзу генерал-майора Сидора Артемовича Ковпака (1887-1967) – легендарного партизанського командира, що зі своїм з’єднанням здійснив знаменитий Карпатський рейд 1943 року по глибоким тилам супротивника. Ескіз до картини «Партизани» (1975) нашого земляка, фронтовика Володимира Федорова передає атмосферу психологічної напруги та постійної готовності до дії купки людей, що знаходяться у ворожому оточені. «Партизанський комбриг» (1957) Бориса Єгорова – збірний образ суворого народного месника, що мужньо боровся за лінією фронту.
Живописні роботи художників-земляків Олександра Фойницького «Корабель тоне» (1962) та Олександра Логвинюка «Портрет ст. мічмана В.Г. Тарабаки» (1988) складають блок, присвячений морським баталіям головного військового конфлікту ХХ століття.
Тема Перемоги «зі сльозами на очах» розкривається у творах Леоніда Корнєєва «Свято Перемоги» (1975), Володимира Волохова «Бійці згадують» (1973) та Володимира Плітіна «Святковий салют» (1990). В них яскраво видно як війна розколола історію народу та життя окремих людей на три епохи: довоєнну, воєнну та повоєнну.
У світі дуже небагато країн, на долю яких Друга світова війна (і її складова частина – Велика Вітчизняна війна) вплинула так радикально, як на долю України та її мешканців. Війна пройшла через життя кожної української родини і є вагомою складовою історичної пам’яті українського народу. Нажаль, упродовж десятиліть історія війни була предметом політичних спекуляцій, піддавалася міфологізації та використовувалася з метою легітимації домінуючих у державі ідеологічних постулатів. Про це дуже влучно сказав у свій час сенатор з Каліфорнії Джонсон Уоррен Хайрам (1866-1945): «Першою жертвою війни завжди стає правда». Навіть сьогодні, напередодні 68-ї річниці Перемоги, в масовій свідомості наших громадян історія війни залишається сумішшю об’єктивних знань та історичних міфів. Але, незалежно від політичної кон'юнктури, День Перемоги у Великій Вітчизняній війні займає одне з чільних місць в українському пантеоні визначних дат.
Автор: Володимир Мороз – науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи
Кіровоградського обласного художнього музею
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?