Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького
Категории: Театр и кино, Концерт-холлы
Театральна площаТелефони: (0522) 24 15 03 -
(050) 654 99 43 - (066) 419 91 71
Історія:
1856 - 1865 - Театр Марка Кропивницького заглиблюється в аматорськоий рух на Єлисаветградщині та творчу діяльність видатних корифеїв: «У Бобринці Марко Лукич та Іван Карпович завжди були нерозлучними товаришами. Вони разом всюду їздили, і Іван Карпович був свідком того успіху, який Марко Лукич мав на вечорах, а пізніше, коли розпочалися театральні вистави, і на сцені», - писала С. Тобілевич.
Про це згадував і М. Кропивницький: «Мало не щонеділі їздив я до батька в Живанівку і брав з собою найчастіш Івана Карповича: взимку їздили ми втрьох або вчотирьох, ходили на вечорниці, танцювали з хлопцями та дівчатами. Я не вмів путяще танцювать, зате здорово набивав пучки, граючи з усієї сили на гітарі». Згодом на деякий час Тобілевичі перевезли в Бобринець і найменшого сина Панаса. «З братом Миколою частенько забігали ми до М.Л. Кропивницького, і він учив нас пісень…- писав Панас Карпович. – Перша пісня, якої ми вчили, була «Нелюдимо наше море». Я тягнув за Кропивницьким і за скрипкою… Кропивницький був перший кавалер на весь Бобринець, мав чудовий голос і смішив нас надзвичайно, коли розкудовчить було волосся, надме щоки й почне вдавати Шельменка».
Гастролі трупи Л. Млотковського у Бобринці дали поштовх до створення аматорського гуртка під керівництвом М. Дубровинського та А. Ворникова. «Дядько Микола,- згадує Марко Лукич, - задумав устроювати спектаклі і в домі матері, котрий уже достроювався». Саме в цьому гуртку зробив перші кроки на сцені і М. Кропивницький, зігравши ролі Петра («Наталка Полтавка»), Лопуцьковського та Шельменка («Шельменко-денщик»), Стецька («Сватання на Гончарівці») і Чупруна («Москаль-чарівник»).
1865 – 1871 - На той час у містечку давав вистави новий гурток, очолюваний заїжджим подружжям акторів Соболєвих. Згодом його очолив колишній провінційний актор К. Голубовський. Пізніше до них приєднався М. Кропивницький. Слідом за ним до аматорів долучилися М. і П. Тобілевичі, П. Новицький, О. Дерев’янкін, Є. і С. Мячикови, сім’я Кольчицьких, Петров, Бржоховський, Цибульська та інші. Після К. Голубовського деякий час режисуру вів А. Дубовецький. Пізніше режисером гуртка став М. Кропивницький.
Марко Лукич керував цим гуртком і після переведення повітових установ до Єлисаветграда (1868 – 1870). Діяльність цього гуртка на чолі з М. Кропивницьким була найвищим злетом. «За три зими, - згадував драматург, - я вистановив у Бобринці не менше сорока спектаклів». На цей період припадає й постановка першого драматичного твору М. Кропивницького - «Микита Старостенко, або Незчуєшся як лихо спобіжить». Цікава історія її написання.
1871 – 1881 - 1871 року Кропивницький залишив Бобринець і поїхав до Одеси. Тут він 12 листопада 1871 р. почав свою професійну акторську працю, яку вже не залишав до кінця життя. Ціле десятиріччя виробляв він по провінційних театрах свою акторську школу. Зіграв майже 500 ролей – від губернатора в оперетці «Птички певчие» Ж. Оффенбаха до Отелло. Залишивши єлисаветградських аматорів 1869 р. Марко Лукич, уже ставши професійним актором, часто приїздить до Єлисаветграда на гастролі. А в жовтні 1875 р. він прибув до міста знову і в аматорському гуртку, яким керував І. Тобілевич, став режисером і працював до лютого 1876 р. М. Кропивницький взяв участь у п’єсі для співу П. Ніщинського «Вечорниці», яка була написана ним спеціально для цього аматорського колективу і була виконана вперше 1875 р. під керуванням автора. У виставі також брали участь Іван, Микола, Панас, Надія і Марія Тобілевичі. З середини 1879 по 1881 він один із акторів трупи Г. Виходцева, що працює у місті.
1881 - 1882 - Рік 1881-й - переломний в історії української театральної культури. М. Кропивницький діяльно взявся до праці. Уже до зимового сезону написав свої кращі твори: «Глитай, або ж Павук», «По ревізії», остаточно допрацював драму «Дай серцю волю, заведе в неволю», створив по суті, новий варіант п’єси «Доки сонце зійде, роса очі виїсть»; того ж року видав першу збірку своїх творів. Драматург уважно і прискіпливо добирав акторів до першої професійної української художньої трупи.
Це були переважно аматори. На виклик М. Кропивницького в Єлисаветград прибули М. Садовський, К. Стоян-Максимович, І. Загорський, Н. Жаркова. О. Вірина, О. Маркова; восени приїхала й М. Заньковецька. Пізніше до них приєдналися М. Садовська, Г. Затиркевич-Карпинська, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий.
27 жовтня 1882 р. відбулася вистава «Наталка Полтавка» у виконанні першої професійної трупи українських акторів. Здійснилася його заповітна мрія і багатьох українських патріотів. М. Кропивницький створив таку національну трупу, якій судилося стати славою і гордістю України.
1882 – 1910 - До рідного краю Марко Лукич на чолі своєї, вже другої трупи, повертався ще не раз, хоча вів активну гастрольну діяльність територією всієї України Але визначною була гастроль у вересні 1885 р. Тоді йшли п’єси «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Пошились у дурні». Брав участь і в концертах місцевих аматорів. Пам’ятним для єлисаветградців був приїзд оновленої і такої ж молодої трупи весною 1889 р. Крім самого Марка Лукича, у «Наталці Полтавці» «Сватанні на Гончарівці», «Невольнику», «Назарі Стодолі» доволі успішно виступали молоді актори О. Суслов, Ф. Левицький, Є. Зарницька, яких ще недавно в тій же Новоукраїнці знали як аматорів. Завітала ця трупа ще й наприкінці того ж року і перебувала аж до середини лютого 1890 р., показавши глядачам 20 вистав. Це були добрі репетиції перед поїздкою до Петербурга, де гастролі почалися у квітні місяці.
Сайт театру - https://teatr-koryfeiv.com.ua/
Комментарии
8.06
17.00. І. Кальман "Сільва", оперета на 2 дії
9.06
12.00. М. Корабельник "Казка про Скомороха та Царя Гороха", дитяча вистава
17.00 Г. Квітка-Основ'яненко "Сватання на Гончарівці", комедія на 2 дії ПРЕМ'ЄРА
15.06
17.00 15-16 червня 2013 року Гастролі Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.Т.Г. Шевченка
М. Старицький "За двома зайцями", комедія на 2 дії
16.06
12.00 Б. Стельмах "Король Дроздобород" , музична казка для дітей
17.00 О. Коломієць "Фараони" , комедія-фарс
21.06
Д. Ленський " Дебют провінціалки" Переклад і сценічна редакція М. Кропивницького, водевіль на 2 дії ПРЕМ'ЄРА
23.06 ЗАКРИТТЯ ТЕАТРАЛЬНОГО СЕЗОНУ
12.00 В. Зимін "Жила – була Сироїжка", дитяча вистава на 2 дії
17.00 Д. Ленський " Дебют провінціалки" Переклад і сценічна редакція М. Кропивницького, водевіль на 2 дії ПРЕМ'ЄРА
2. Почему на карте отмечена воинская часть вместо театра?
p.s. Театр (на вашей карте) - дом №15 по Орджоникидзе
25-29 вересня 2013 року у Кіровограді на сцені Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького проходитиме 43-тє Всеукраїнське свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» (за творами Івана Карпенка-Карого):
25.09. о 18.30 – Прем’єра Театру Корифеїв «Хазяїн» (режисер Євген Курман).
26.09. о 18.30 - «Мартин Боруля» (режисер Анатолій Москаленко). Вистава Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.
27.09. о 16.00 – «Наймичка» (режисер Лариса Семирозуменко). Вистава Київського академічного Молодого театру. Проходитиме у приміщенні Кіровоградського академічного обласного театру ляльок.
27.09. о 18.30 – «Чумаки» (режисер Олександр Рибчинський). Вистава Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна.
28. 09. о 17.00 - «Засватана – не вінчана» (режисер Володимир Бегма). Вистава Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії.
29.09. о 17.00 – «Сто тисяч» (режисер Віталій Малахов). Вистава Київського академічного драматичного Театру на Подолі. У головній ролі народний артист України Богдан Бенюк.
29.09. о 20.00 – «Глорія» (режисер Алла Федоришина). Феєричне театральне шоу Львівського академічного духовного театру «Воскресіння». Відбуватиметься на Театральній площі (Дворцова, 4).
5 жовтня Сб. 16.00 Микола Гоголь "Сорочинський ярмарок", мюзикл на 2 дії
6 жовтня Нд. 12.00, 16.00 Олексій Толстой "Пригоди Буратіно", дитяча вистава
Дмитро Ленський "Дебют провінціалки",
переклад і сценічна редакція Марка Кропивницького, водевіль на 2 дії
11 жовтня Пт. 18.00 Авксентій Цагарелі "Проделки Ханумы" за мотивами п'єси "Ханума" , музична комедія на 2 дії
12 жовтня Сб. 12.00, 16.00 Андрій Івасих "Книга желаний", сучасна казка для дітей
"Ничего себе квартирка", комедія на 2 дії
13 жовтня Нд. 12.00, 16.00 "Однажды бабка Ежка", музична казка для дітей
Авксентій Цагарелі "Проделки Ханумы"за мотивами п'єси "Ханума" , музична комедія на 2 дії
17 жовтня Чт. 18.30 BRAZIL BOSSA NOVA QUARTET (Бразильський ВОСА НОВА квартет)
РЕПЕРТУАР НА ЖОВТЕНЬ!
5.10 (субота)
16.00 – Микола Гоголь «Сорочинський ярмарок» (мюзикл на 2 дії)
6.10 (неділя)
12.00 – Олексій Толстой «Пригоди Буратіно» (дитяча вистава)
16.00 – Дмитро Ленський «Дебют провінціалки» (водевіль на 2 дії)
17.10 (четвер)
18.30 – професійний джазовий концерт BRAZIL BOSSA QUARTET
19.10 (субота)
16.00 – Григорій Квітка-Основ’яненко «Сватання на Гончарівці» (комедія на 2 дії)
20.10 (неділя)
12.00 – Валерій Зимін «Жила-була Сироїжка» (дитяча вистава)
16. 00 – Іван Карпенко-Карий «Хазяїн» (комедія на 2 дії) ПРЕМ’ЄРА
25.10 (п’ятниця)
18.00 – Михайло Старицький «За двома зайцями» (комедія) ПРЕМ’ЄРА
26.10 (субота)
16.00 – Квартет Tenors BEL`CANTO (золоті голови європейської опери (м. Львів)
27.10 (неділя)
12.00 – «День народження кота Леопольда» (дитяча вистава)
12.00 – Михайло Старицький «За двома зайцями» (комедія) ПРЕМ’ЄРА
31.10 (четвер)
18.00 – Іван Котляревський «Наталка Полтавка» (народна опера)
Гастролі Криворізького театру драми та музичної комедії
ім. Т. Г. Шевченка (11.10 – 13.10)
11.10 (п’ятниця)
18.00 – Авксентій Цагарелі «Проделки Ханумы» (музична комедія на 2 дії)
12.10. (субота)
12.00 – Андрій Івасих «Книга желаний» (сучасна казка для дітей)
16.00 – «Ничего себе квартирка» (комедія на 2 дії)
13.10 (неділя)
12.00 – «Однажды бабка Ежка» (музина казка для дітей)
16.00 – Авксентій Цагарелі «Проделки Ханумы» (музична комедія на 2 дії)
По сути, постановка Курмана изувечила Тобилевича и получился не «Хозяин», а «Халат от хозяина». Пьеса смонтирована режиссером на своё усмотрение. Безвкусица и пошлятина предыдущих спектаклей присутствует и здесь. Одним словом, полная лажа.
Курман не может воплотить образное видение на уровне зрительского восприятия, он не пропускает образность через характер, эмоции и действия героев. Получилось то, что его задумка не воплощена в спектакль, она автономизирована, полностью отделена от тела спектакля.
Театр - это не музей или картинная галерея, без экспрессии (связного нарастающего действия!!) он не существует, а символы становятся ненужными публике.
В постановке Курмана «Хозяин» символы используются, как и в изо, мол, догадайся, размышляй. Самостоятельно дорисуй действие!!
Режиссёр не понимает, что посетитель музея и зритель театра имеют разное назначение. Спектакль провальный не потому, что Е.Курман ввёл символику, а кировоградский зритель не дорос до такого «современного искусства». Наоборот. Замысел режиссёра не решается приёмами театрального искусства. Символы оказались штучными, не подтверждёнными действием.
В качестве подсказки, никогда бы «капли крови» я не применял в виде символики в комедийной постановке. Образ крови ближе к жанрам трагедии или военной патетики.
Постановку объективно нужно доработать.
Но Актеры - молодцы.
Терентия Пузыря вдруг играет молодой актёр. Свою хозяйственную деятельность он ведёт в криминальной среде. Все образы искажены до неузнаваемости, использован криминальный сленг.
Раньше традиционно вели школьников на просмотр программного материала, а теперь это крайне опасно делать.
Любимый образ Тобилевича, бедолаги из города, Павлины, неожиданно (мой ранее любимый театр!) представил в качестве распутной девки. Противно было смотреть.
Безнадёжно висел длиннющий, с каплями крови, халат на кресте. Видать постановщику хотелось, чтобы зритель оценил его интеллектуальный приём. Как бы не так.
Да, господа, цена билетов на премьерные дни не 100грн., а 150грн. Полное сумасшествие.
Постановка тернопольского режиссёра В.Жилы ничем не отличается от экспериментально-концертной режиссуры Е.Курмана. Начальная часть спектакля аналогична Сороченскому - чистой воды концертные танцы и песня. Нет никакой связи с драматургией Старицкого, нет, даже попытки, приблизиться к характерам героев и обстоятельствам произведения. Далее, сцена, где действующие лица высмеивают поведение Свирида Голохвастого, актёрски несовершенна, блекла, невыразительна. По завершению этой сцены, к счастью, поставлен аккорд, и в центре сцены эффектно появляется сам Голохвастый.
В роли Голохвастого Скрыпник превзошёл все ожидания. Шарм витиеватого героя присутствовал во всех сценах. А это так важно для характера спектакля, поскольку многие сцены выглядят грубо, топорно. Некоторые актёры замкнулись в применении одного приёма - скандальных окриков. Евгением Чкрыпником образ создан настолько интересно, живо и зрелищно, что о мастерстве этого молодого актёра невозможно молчать. Ведь с настоящим актёрским творчеством в нынешнее время не часто встретишься.
В продолжение великого творческого наследия Олега Борисова кировоградскому зрителю посчастливилось увидеть обворожительный игривый пластический портрет роли Голохвастого.
Театралы после просмотра «Сорочинского» (Чёрт), «Хозяина» (Зозуля), думаю, убедились, каким мощным потенциалом обладает этот Актёр, насколько реально обладает редким искусством перевоплощения.
Аплодируя актёрам, по завершению спектакля, зрители кричали «Браво, Скрыпник!!», и это справедливо, это заслужено.
Известные строки Пушкина к Вяземскому предстали живьём, когда прочла рейтинг постановок Курмана Вконтакте. Получается 98% кировоградцев в восторге от курмано-похабщины. Кто же это так постарался?
Не рейтинг надо надувать, а научиться понимать, ценить эстетику театра, духовную культуру драматургии. Без этого нет театра, а есть просто курмано-наваяние.
Что мне даст регистрация?