“Я завжди пишався званням учителя...”
24 грудня о 15.00у відділі краєзнавства відбудеться презентація книги спогадів про вчителя, заслуженого працівника освіти, кандидата педагогічних наук Андрія Борисовича Іванка “Я завжди пишався званням учителя...”
Андрій Борисович Іванко для багатьох був учителем. В середині 70-х, прибувши на Кіровоградщину після закінчення Полтавського педагогічного інституту, він став учителювати в сільських школах. Спочатку у Високобайрацькій, а потім у Созонівській. Вчитель історії, заступник директора з навчально-виховної роботи, а потім і заступник директора інституту післядипломної педагогічної освіти з навчально-методичної роботи. Усі сорок років свого трудового життя, а працював майже до останнього дня, він дуже любив дітей, намагався бачити у кожній дитині, хай, можливо, й нестаранній чи неуважній, кращі риси, не вірив, що історія рідного народу може залишити байдужою людину, у якої є серце. Він не просто викладав історію, він учив сільських дітей бути народом, нацією. Уже працюючи в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, захищаючи дисертацію, він не кидав викладання у рідній школі. Бути таким учителем – це вже багато. Але Андрій Борисович був ще й просвітителем. На початку 2000-х очолював Кіровоградську обласну «Просвіту». Він був просвітянином по духу: постійно займався науковим пошуком, відкривав щось нове для себе й колег, вмів власну захопленість передати іншим, будучи чудовим оратором. Його патріотизм не був показним, а глибинним і щирим. Працювати для нього було – як дихати. Автор кількох книг, він ще дуже багато міг би зробити, але покинув нас на 62-му році життя. Запрошуємо на захід вчителів, краєзнавців, співробітників музеїв, студентів та всіх бажаючих
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?